Форма випуску

Таблетки, по 10 мг + 12,5 мг, у упаковках по 30 штук; по 20 мг + 12,5 мг, у упаковках по 30 штук.

Опис препарату

Таблетки світло-зеленого кольору, з невеликими вкрапленнями темнішого відтінку, круглі, плоскодонні, з фаскою, з одностороннім гравірованим символом "С44".

Коди АТХ

C09BA03 – Лізиноприл у комбінації з діуретиками

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Антигіпертензивний препарат
• Гіпотензивний комбінований засіб (діуретик + інгібітор АПФ)

Діюча речовина

• Гідрохлоротіазид – 12,5 мг
• Лізиноприл – 20 мг (у формі лізиноприлу дигідрат – 21,76 мг)

Фармако-терапевтична група

Комбінований гіпотензивний препарат (діуретик + інгібітор АПФ).

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.

Термін придатності

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Препарат Ко-Диротон є фіксованою комбінацією гідрохлоротіазиду та лізиноприлу. Обидва компоненти мають взаємодоповнюючу дію щодо зниження артеріального тиску.

Механізм дії гідрохлоротіазиду

Тіазидні діуретики блокують реабсорбцію натрію і хлору у початкових частинах ниркових канальців, що сприяє підвищенню екскреції цих іонів та води з організму. Це зменшує об’єм циркулюючої крові, активізує ренін-ангиотензинову систему, знижує рівень калію і магнію у крові, підвищує рівень мочевиної кислоти. Максимальний діуретичний ефект настає через 4 години, тривалість – 6-12 годин.

Механізм дії лізиноприлу

Лізиноприл є інгібітором АПФ, що знижує перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, що сприяє зниженню судинного опору та артеріального тиску. Впливає на ренін-ангиотензинову систему, покращує кровообіг у ішемізованому міокарді, зменшує гіпертрофію міокарда і стінок артерій.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (у комбінації з іншими препаратами при необхідності)

Спосіб застосування, курс і дози

Загальні рекомендації

Препарат призначений для перорального застосування один раз на добу. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води, приблизно в один і той же час щодня.

Рекомендувана доза

Зазвичай початкова доза становить 1 таблетку (20 мг лізиноприлу + 12,5 мг гідрохлоротіазиду) на добу. За необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток (по 40 мг + 25 мг) на добу. Максимальна добова доза — 2 таблетки (по 80 мг лізиноприлу і 50 мг гідрохлоротіазиду).

Корекція дозування

Дозу підбирати індивідуально, враховуючи рівень артеріального тиску та переносимість препарату. При недостатньому зниженні АТ через 2-4 тижні лікування дозу можна збільшити.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок дозу слід підбирати індивідуально. При КК 30–80 мл/хв застосовувати з обережністю, починаючи з мінімальної дози.

Передозування

Симптоми: гостра артеріальна гіпотензія, шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, судоми, порушення серцевого ритму, запаморочення, слабкість. Лікування: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, підтримуюча терапія, при необхідності – введення ангиотензину II або катехоламінів. Гемодіаліз може допомогти вивести лізиноприл.

Лекарські взаємодії

Протипоказані або з обережністю

• Препарати літію: підвищується ризик токсичності літію, необхідний контроль рівня у крові.
• Препарати, що викликають подовження інтервалу QT: підвищується ризик аритмій, слід контролювати ЕКГ та рівень калію.
• Гіпокаліемічні засоби (наприклад, петльові діуретики, глюкокортикоїди): посилюється ризик гіпокаліємії.

Протипоказання

• Гіперчутливість до лізиноприлу, гідрохлоротіазиду або інших компонентів
• Тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв)
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі
• Під час вагітності та годування груддю (див. розділ «Особливі вказівки»)
• Дитячий вік (без визначеної безпеки та ефективності)

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно обстежити рівень електролітів, функцію нирок та артеріальний тиск. Під час терапії слід регулярно контролювати рівень калію, креатинін та інші показники крові.

При розвитку симптомів ангіоневротичного набряку або сильного зниження АТ – негайно припинити застосування препарату та провести відповідне лікування.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок дозу слід підбирати індивідуально, з урахуванням КК. У важких випадках застосовувати з обережністю або уникати.

Застосування при порушеннях функції печінки

Дані щодо застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки обмежені. Застосовувати з обережністю, під контролем лікаря.

Умови реалізації

Рецептований препарат за рецептом лікаря.

Застосування у похилому віці

У літніх пацієнтів може знадобитися корекція дози через зміну фармакокінетики та підвищений ризик побічних ефектів.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність для дітей не встановлені, тому застосування не рекомендується.

Межі МКБ (Міжнародна класифікація хвороб)

• I10 — Артеріальна гіпертензія

Показання до застосування

Артеріальна гіпертензія, у тому числі у комбінації з іншими препаратами при необхідності.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до компонентів
• Тяжка ниркова недостатність (КК < 30 мл/хв)
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі
• вагітність та годування груддю
• Дитячий вік без встановленої безпеки

Спосіб застосування, курс і дози

Приймати внутрішньо, один раз на добу. Початкова доза — 1 таблетка (20 мг лізиноприлу + 12,5 мг гідрохлоротіазиду). За необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток. Максимальна добова доза — 2 таблетки (по 80 мг лізиноприлу + 50 мг гідрохлоротіазиду).

Дози слід підбирати індивідуально, контролюючи рівень АТ та переносимість.

Передозування

Симптоми: сильне зниження АТ, шок, порушення електролітного балансу, судоми, ниркова недостатність. Лікування: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, підтримуюча терапія, застосування ангиотензину II або катехоламінів, гемодіаліз для виведення лізиноприлу.

Лекарські взаємодії

Особливу увагу слід звернути на взаємодії з іншими препаратами:

• Літій: підвищується токсичність. Регулярний контроль рівня літію у крові.
• Препарати, що викликають подовження QT: підвищується ризик аритмій. Необхідне ЕКГ-моніторинг і контроль калію.
• Гіпокаліємічні засоби (наприклад, петльові діуретики, глюкокортикоїди): підсилюється ризик гіпокаліємії.