Інструкція щодо застосування Лефокцин

Загальна інформація

Лефокцин — це сучасний синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектру дії з групи фторхінолонів, що активно застосовується для лікування різних інфекційних захворювань. В основі препарату лежить активна речовина левофлоксацин у формі гемигидрату, що має здатність швидко проникати у тканини та біологічні рідини організму, забезпечуючи ефективне знищення патогенних мікроорганізмів.

Форма випуску та упаковка

Лефокцин представлений у вигляді таблеток, покритих оболонкою бежевого кольору, двояковипуклі, каплеобразної форми з лінією розлома з одного боку для зручності поділу. Доступний у таких дозуваннях:

• 250 мг — по 5 або 10 таблеток у блістерах, у картонній упаковці;
• 500 мг — по 5 або 10 таблеток у блістерах, у картонній упаковці.

Склад

Компонент	Кількість у 1 таблетці
Левофлоксацин (у формі гемигидрату, що відповідає левофлоксацину)	500 мг
Вспомогательные вещества	Микрокристалічна целюлоза, крохмаль, натрію крахмала гліколат, повідон К-30, очищений тальк, колоїдний діоксид кремнію, магнію стеарат, гіпромелоза 15 cps, пропиленгліколь, тальк, діоксид титану, заліза оксиди (червоний і жовтий).

Клініко-фармакологічна група

Антибактеріальні препарати групи фторхінолонів.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Зберігати у упаковці виробника. Термін придатності — 3 роки.

Фармакологічна дія

Лефокцин є потужним синтетичним антибактеріальним засобом широкого спектру дії, що належить до групи фторхінолонів. Активною речовиною є левофлоксацин — левовращаючий ізомер офлоксацину. Механізм дії полягає у блокуванні ДНК-гірази, що порушує суперспіралізацію та сшивку розривів ДНК мікроорганізмів, гальмуючи синтез їх ДНК. Це спричиняє морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій, що призводить до їх загибелі.

Показання до застосування

Препарат використовується для лікування інфекційно-запальних захворювань, що спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:

• острий синусит;
• загострення хронічного бронхіту;
• внебольнична пневмонія;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит;
• неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• простатит;
• інфекції шкіри та м’яких тканин;
• септицемія/бактеріємія, пов’язані з перерахованими вище станами;
• інтраабдомінальні інфекції.

Спосіб застосування, курс і дози

Лефокцин приймають внутрішньо 1 або 2 рази на добу. Таблетки не розжовують, запивають достатньою кількістю рідини (приблизно 0,5-1 склянки). Можна приймати перед або між їжею.

Дозування визначається залежно від виду та тяжкості інфекції, а також чутливості збудника:

• Синусит: 500 мг один раз на добу протягом 10-14 днів.
• Загострення хронічного бронхіту: 250-500 мг один раз на добу протягом 7-10 днів.
• Внебольнична пневмонія: 500 мг один або два рази на добу протягом 7-14 днів.
• Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 250 мг один раз на добу протягом 3 днів.
• Пієлонефрит: 500 мг один раз на добу протягом 7-10 днів.
• Інфекції шкіри та м’яких тканин: 250 мг один раз на добу або 500 мг 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів.
• Септицемія/бактеріємія: 250-500 мг 1-2 рази на добу протягом 10-14 днів (після внутрішньовенного введення).
• Інтраабдомінальні інфекції: 250-500 мг один раз на добу протягом 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору).

Корекція дозування при порушеннях функції

У пацієнтів з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <50 мл/хв) застосовують зменшену дозу згідно з рекомендаціями:

• Кліренс >50 мл/хв: стандартне дозування.
• Кліренс 50-20 мл/хв: перша доза — 250-500 мг, далі — по 125-250 мг один раз на добу.
• Кліренс 19-10 мл/хв: перша доза — 500 мг, далі — по 125 мг на добу або через добу.
• <10 мл/хв (з урахуванням гемодіалізу): перша доза — 500 мг, далі — по 125 мг через 48 годин або при кожному гемодіалізі.

Для пацієнтів із порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна, оскільки метаболізм левофлоксацину у печінці мінімальний.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми: спутаність свідомості, головокружіння, судоми, порушення серцевого ритму (подовження інтервалу QT), нудота, блювота, пошкодження слизової оболонки шлунка. Лікування — симптоматичне. Левофлоксацин не піддається діалізу. Специфічного антидоту не існує.

Взаємодія з іншими препаратами

Одночасне застосування з препаратами, що знижують поріг судомної готовності (наприклад, фенобарбітал, карбамазепін), підвищує ризик судом. Взаємодії з цим препаратом з магнієвмісними або залізовмісними антацидами, сукральфатом, циметидином мінімізуються при прийомі за 2 години до або після них. Важливо контролювати рівень антитромботичних засобів при спільному застосуванні.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності та в період лактації через можливий ризик для плода та новонародженого.

Побічні дії

Часті побічні ефекти включають:

• з боку травної системи: нудота, діарея, підвищення активності печінкових ферментів; іноді — блювота, болі в животі; рідко — коліт, псевдомембранозний ентероколіт; дуже рідко — гепатит;
• з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, психотичні реакції, судоми, порушення сну; дуже рідко — порушення зору, слуху, обоняня;
• з боку серцево-судинної системи: удлинение інтервалу QT, серцебиття, зниження АТ;
• з боку суглобів і м'язів: тендиніт, розрив сухожилля, м'язова слабкість;
• з боку нирок: підвищення креатиніну, гостра ниркова недостатність;
• алергічні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Можуть виникати зміни мікрофлори — дисбактеріоз, грибкові інфекції.

Протипоказання

• Епілепсія, порушення судомної готовності;
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років;
• Під час вагітності та лактації;
• Підвищена чутливість до левофлоксацину або інших хінолонів;
• Порушення сухожиль, що виникли раніше при застосуванні хінолонів.

Особливі вказівки

У літніх пацієнтів можливе зниження функції нирок, тому необхідно коригувати дозу. У разі симптомів псевдомембранозного коліту — негайне припинення лікування та призначення відповідної терапії. Ризик розриву сухожиль зростає у пацієнтів літнього віку та при застосуванні ГКС. Важливо враховувати можливість судом у пацієнтів із ураженням головного мозку.

Застосування у пацієнтів із порушеннями функції

Для пацієнтів з порушеннями ниркової функції — відповідна корекція дози. У хворих із порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна, оскільки метаболізм левофлоксацину мінімальний.

Умови реалізації

Лефокцин доступний за рецептом. Перед початком застосування необхідно проконсультуватися з лікарем та отримати відповідне призначення.