Огляд препарату Адваграф® (Advagraf®)

Адваграф® — це сучасний immunodepressant, що застосовується для профілактики та лікування відторгнення трансплантата, а також у терапії атопічного дерматиту середньої та важкої ступеня. Препарат випускається у формі пролонгованих капсул, що забезпечують поступове звільнення активної речовини — такролімуса моногідрату — в організм, що сприяє стабільності концентрації у крові та підвищенню ефективності терапії.

Форма випуску та склад

Адваграф® представлений у вигляді твердої желатинової капсули пролонгованої дії, розміру №0. Капсула має серовато-червону кришку з надписом "5 mg" та оранжевий корпус із логотипом виробника. Вміст капсули — білий порошок, що містить:

• такролімус моногідрат — 5 мг (у перерахунку на такролімус 5.1 мг)
• гипромеллоза — 1.5 мг
• етилцелюлоза — 1.5 мг
• лактозу моногідрат — 536.4 мг
• магнію стеарат — 5.5 мг

Оболонка капсули містить титан диоксид (Е171), жовтий (Е172) та червоний (Е172) залізні оксиди, желатин, натрію лаурилсульфат і фармацевтичний чорнило.

Клініко-фармакологічна група

АТХ-код: L04AD02 — Tacrolimus. Це immunодепресант з групи інгібіторів кальциневрину.

Фармакологічна дія

Такролімус є високоефективним immunodepressant-ом, що діє на клітинному рівні шляхом зв’язування з цитозольним білком FKBP-12. Утворений комплекс специфічно та конкурентно гальмує кальциневрин — фермент, що регулює передачу Т-клітинних сигналів. Це забезпечує блокування транскрипції генів, що кодять лимфокіни, зокрема інтерлейкін-2, інтерлейкін-3 та γ-інтерферон, що призводить до пригнічення активації та проліферації Т- і В-лімфоцитів. Такролімус запобігає відторгненню трансплантату, зменшує утворення цитотоксичних клітин та знижує імунну відповідь організму.

Показання до застосування

Для системного застосування	профілактика відторгнення аллотрансплантата печінки у дорослих профілактика відторгнення аллотрансплантата нирки у дорослих лікування резистентного до стандартних режимів відторгнення трансплантата у дорослих
Для наружного застосування	лікування атопічного дерматиту середньої та важкої ступеня у випадках недостатньої відповіді на традиційну терапію або при наявності протипоказань

Спосіб застосування, курс і дозування

Дозування визначається індивідуально відповідно до клінічної ситуації, показань та форми випуску. Для профілактики відторгнення трансплантата рекомендується застосовувати у комбінації з іншими імуносупресантами, з урахуванням рівнів концентрації такролімуса в крові. Таблетки приймають перорально незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Тривалість терапії та режим підбирає лікуючий лікар.

Лекарственные взаимодействия

Такролімус метаболізується у системі CYP3A4. Вживання препаратів, що інгібують або індукують цей цитохром, може суттєво змінювати його концентрацію у крові:

• Інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, флуконазол, ітраконазол, вориконазол, еритроміцин, ритонавір) — підвищують рівень такролімуса, можливе зниження дози
• Індуктори CYP3A4 (рифампіцин, фенитоїн, зверобій) — знижують концентрацію препарату
• Препарати з потенційним нефро- або нейротоксичним ефектом (аміноглікозиди, НПВС, ванкоміцин) — підвищують ризик побічних реакцій
• Гормональні контрацептиви, циметидин, грейпфрутовий сік — можуть впливати на рівень такролімуса

Перед призначенням нових препаратів слід обов’язково враховувати можливі зміни концентрації такролімуса та коригувати дозу за результатами моніторингу у крові.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано застосовувати Адваграф® під час вагітності та у період лактації через можливий ризик для плода та немовляти.

Побічні дії

Побічні реакції можуть проявлятися з різних систем організму:

• Серцево-судинна система: тахікардія, артеріальна гіпертензія, кровотечі, тромбоемболії, порушення ритму серця, інфаркт міокарда (рідко)
• Кровоносна система: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія
• ЦНС: тремор, головний біль, безсоння, епілептичні припадки, порушення нервової системи
• Зір: неясність зору, фотофобія, катаракта (рідко)
• Органи дихання: кашель, задишка, пневмонії
• Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, блювота, гастрит, виразки, кровотечі з шлунка або кишечника
• Печінка: підвищення ферментів, гепатит, холестаз, цироз (рідко)
• Мочова система: порушення функції нирок, нефропатія
• Шкіра: зуд, висип, алопеція, фотосенсибілізація
• Обмін речовин: гіперглікемія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, метаболічний ацидоз
• Інфекції: підвищений ризик бактеріальних, вірусних та грибкових захворювань
• Злоякісні новоутворення: підвищена ймовірність розвитку раку шкіри, лімфом та інших злоякісних процесів

Протипоказання

Для системного та наружного застосування:

• вагітність
• лактація (грудне годування)
• гіперчутливість до такролімусу або допоміжних компонентів

Для наружного застосування:

• генетичні дефекти епідермального бар’єру, такі як синдром Нетертона
• ламеллярний іхтіоз
• кожні реакції "трансплантат проти господаря"
• генералізована еритродермія
• діти до 16 років

Особливі вказівки

Під час початкового періоду після трансплантації необхідно регулярно контролювати рівень артеріального тиску, функцію серця, зір, рівень глюкози та електролітів, функцію печінки і нирок, а також гематологічний статус. При виникненні будь-яких змін потрібно коригувати терапію. Не рекомендується застосовувати зверобій та інші рослинні засоби, що впливають на CYP3A4. У разі появи діареї слід проводити моніторинг рівня такролімуса у крові. При застосуванні у дітей слід використовувати відповідні лікарські форми та дози, визначені лікарем.

Додаткові зауваження

У процесі лікування слід уникати вакцинації живими вакциною, оскільки імунодепресивна дія знижує її ефективність та підвищує ризик ускладнень. Важливо враховувати можливість конкуренції препарату з високопроникними білками крові, що може впливати на фармакокінетику та безпеку терапії.