Інструкція з медичного застосування Амфотеріцину В

Форма випуску

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій у вигляді пористої маси жовтого кольору, без запаху або майже без запаху, гігроскопічний. Вміст флакону становить 50 000 міжнародних одиниць (МО) амфотеріцину В. Вспомогальні речовини включають натрію фосфат однозамісний та дезоксихолевау кислоту.

Об'єм флакона: 10 мл. В упаковці може бути 1, 5 або 10 флаконів, упакованих у картонну коробку.

Опис

Амфотеріцин В — це поліеновий макроциклічний антибіотик з протигрибковою активністю, який виробляється штамом Streptomyces nodosus. Він має фунгіцидну або фунгістатичну дію залежно від концентрації у біологічних рідинах та чутливості збудника. Механізм дії полягає у зв’язуванні з стеролами (ергостеролами) у клітинній мембрані грибів, що порушує її проникність, призводячи до виходу внутрішньоклітинних компонентів та лізису клітини гриба.

Фармакологічна група

• Код АТХ: J02AA01
• Група: Протигрибковий антибіотик
• Фармако-терапевтична група: Протигрибкові засоби

Фармакодинаміка

Амфотеріцин В активний щодо більшості штамів грибів, включаючи Histoplasma capsulatum, Coccidioides immitis, Paracoccidioides braziliensis, Candida spp., Blastomyces dermatidis, Rhodotorula spp., Cryptococcus neoformans, Sporothrix schenckii, Mucor mucedo, Rhizopus spp., Absidia spp., Basidiobolus ranarum, Aspergillus fumigatus. Він зв’язується з стеролами у клітинних мембранах грибів, що спричиняє порушення їх цілісності та функціонування.

Показання до застосування

• Прогресуючі, життєво-небезпечні грибкові інфекції, зокрема:
  • Дисемінований криптококоз, криптококовий менінгіт
  • Менінгіт, спричинений іншими грибами
  • Інвазивний та дисемінований аспергиллез
  • Північноамериканський бластомікоз
  • Дисеміновані форми кандидозу
  • Кокцидиоїдоз, паракокцидиоїдоз
  • Гістоплазмоз
  • Фікомікоз (зигомікоз), хромомікоз
  • Мікози плесневих грибів, споротрихоз
  • Гіалогіфомікоз, хронічна міцетома
  • Інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніт)
  • Ендокардит, ендофтальміт
  • Грибковий сепсис, інфекції сечовивідних шляхів
  • Вісцеральний лейшманиоз (у тому числі у пацієнтів з імунодефіцитом)

Спосіб застосування, курс і дози

Внутрішньовенно капельно протягом 2–4 годин із рекомендованою концентрацією 0,1 мг/мл. Перед застосуванням флакон з амфотеріцином В розводять у 20 мл 5% розчину декстрози.

Пробна доза становить 1 мг, яку вводять протягом 20–30 хв під контролем артеріального тиску, частоти пульсу та температури тіла кожні 30 хв протягом 2–4 годин. За умови хорошого переносимості рекомендується доза 0,25–0,3 мг/кг на добу, залежно від тяжкості інфекції.

При підвищеній чутливості до препарату, серцево-судинних захворюваннях або недостатності функцій нирок терапію починають з низьких доз — 5–10 мг, поступово збільшуючи на 5–10 мг щодня або через день до досягнення цільової дози 0,5–0,7 мг/кг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,5 мг/кг.

Дітям вводять у мінімально ефективних дозах — початково 0,25 мг/кг на добу, з подальшим поступовим збільшенням у залежності від переносимості (зазвичай на 0,125–0,25 мг/кг щодня або через день). Тривалість курсу залежить від виду та тяжкості інфекції.

Для приготування розчину для інфузій застосовують 5 мг/мл розчин, розводячи його стерильною водою для ін’єкцій у співвідношенні 1:50 для отримання концентрації 0,1 мг/мл, з додаванням буферного розчину при необхідності.

Передозування

Симптоми: зупинка серця і дихання. Лікування: симптоматичне. Необхідно контролювати серцеву діяльність, дихання, функцію печінки та нирок, рівень електролітів у крові. Не видаляється гемодіалізом. Перед повторним призначенням потрібно стабілізувати стан пацієнта.

Лікування взаємодії

Амфотеріцин В фармацевтично несумісний з гепарином, 0,9% розчином натрію хлорида та іншими розчинами, що містять електроліти. В присутності бактеріостатичних добавок можливе утворення преципітатів. Посилює ефект та токсичність антикоагулянтів, теофіліну, препаратів сульфаніламідної групи, флуцитозину. Знижує ефективність етинілестрадіолу, що може спричинити кровотечі «прориву». Інгібітори та індуктори мікросомальних ферментів печінки впливають на метаболізм препарату. Взаємодії з іншими лікарськими засобами слід враховувати при призначенні.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосовувати з обережністю під час вагітності. У період лактації — протипоказано.

Побічні дії

• З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювота, діарея, гепатотоксичність, підвищення активності печінкових ферментів.
• З боку нервової системи: головний біль, судоми, вертиго, периферична нейропатія.
• З боку органів зору і слуху: порушення зору, шум у вухах.
• З боку крові: анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія.
• З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, аритмії, шок, зупинка серця.
• З боку дихальної системи: тахіпное, одышка, пневмоніт.
• З боку нирок: порушення функції нирок, азотемія, гіпокаліємія.
• Алергічні реакції: анафілаксія, бронхоспазм, дерматит.

Протипоказання

• Гіперчутливість до амфотеріцину В.
• Хронічна ниркова недостатність.
• Період лактації.

З обережністю застосовувати у разі захворювань нирок, гепатитів, цирозу печінки, анемії, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Особливі вказівки

Препарат призначають переважно для лікування прогресуючих та життєво-небезпечних грибкових інфекцій. Не рекомендується використовувати для лікування неінвазивних микозів у пацієнтів із нормальним рівнем нейтрофілів. Тривале застосування підвищує ризик токсичних ефектів. Перед початком терапії необхідно провести ряд контрольних досліджень: аналіз крові, функціональний стан нирок та печінки, рівень електролітів, ЕКГ. Регулярний моніторинг необхідний для запобігання ускладненням.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

При захворюваннях нирок застосовувати з обережністю, особливо при гломерулонефриті та амілоїдозі. Аналогічно — при гепатитах та цирозі печінки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2 до 10°С. Тримати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

4 роки від дати виготовлення.

Умови відпуску

За рецептом лікаря.

Застосування у дітей

Дітям препарат призначають у мінімальних ефективних дозах, з урахуванням віку та маси тіла, під суворим медичним контролем.

Коди МКБ та показання