Амизолид таблетки покрытые пленочной оболочкой 600 мг 10 шт.
| Форма выпуска | таблетки |
| Дозировка | 600 мг |
| В упаковке | 10 шт. |
| Код товара | 00-00007431 |
| Категория | Антибиотики |
| Форма отпуска | по рецепту |
| Бренд | Фармасинтез |
| Страна | Россия |
Ціна: 0 грн
Амізолід — інструкція з медичного застосування
Форма випуску
Ліки представлені у вигляді таблеток, покритих плівковою оболонкою, по 600 мг. Упаковка містить від 10 до 100 таблеток у контурних ячейкових упаковках або у полімерних банках.
Опис
Таблетки мають овальну форму, двояковипуклу поверхню, покриті плівковою оболонкою від світло-коричневого до темно-коричневого кольору. На поперечному зрізі вони виглядають білими або білими з жовтуватим відтінком. Внутрішній склад включає діючу речовину линезолід 600 мг та допоміжні компоненти, що забезпечують стабільність та біодоступність препарату.
Склад
| Компонент | Кількість |
|---|---|
| Линезолід | 600 мг |
| Допоміжні речовини: |
|
| Оболонка | Готова водорозчинна плівкова оболонка, що містить гіпромеллозу, тальк, поліетиленгліколь, титан діоксид, залізооксиди (червоний і жовтий). Загальна вага оболонки — 21 мг на таблетку. |
Коди АТХ
J01XX08 — Лінезолід
Клініко-фармакологічні групи
Антибіотик групи оксазолідинонів — противомікробний препарат, що належить до класу оксазолідинонів.
Фармакодинаміка
Лінезолід — це противомікробний засіб, що селективно інгібує синтез білка у бактерій. Механізм його дії полягає у зв’язуванні з бактеріальними рибосомами, що перешкоджає утворенню функціонального комплексу 70S — ключового елемента трансляції при синтезі білка.
Активний проти широкого спектра бактерій:
- грампозитивні: Corynebacterium jeikeium, Enterococcus faecalis (включаючи глікопептид-резистентні штамми), Enterococcus faecium (включаючи глікопептид-резистентні штамми), Enterococcus casseliflavus, Enterococcus gallinarum, Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus (включаючи штамми з резистентністю до метициліну), Staphylococcus epidermidis (включаючи глікопептид-резистентні штамми), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus lugdunensis, Streptococcus agalactiae, Streptococcus intermedius, Streptococcus pneumoniae (у тому числі штамми з проміжною чутливістю до пенициліну та штамми з резистентністю до пенициліну), стрептококи груп C і G, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans
- аеробні грамнегативні: Pasteurella canis, Pasteurella multocida
- анаеробні грампозитивні: Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp. (включаючи Peptostreptococcus anaerobius)
- анаеробні грамнегативні: Bacteroides fragilis, Prevotella spp.
- Chlamydia pneumoniae
Менш активний проти: Legionella spp., Moraxella catarrhalis, Mycoplasma spp.
Неактивний у відношенні: Haemophilus influenzae, Neisseria spp., Enterobacteriaceae, Pseudomonas spp.
Резистентність розвивається повільно, шляхом мутацій у 23S рибосомальній РНК, з частотою менше 1×10-9 — 1×10-11.
Показання до застосування
- Лікування інфекційно-запальних захворювань: викликаних чутливими до антибіотика грампозитивними та анаеробними мікроорганізмами, включаючи бактериемію.
- Внебольнична та госпітальна пневмонія
- Інфекції шкіри і м’яких тканин
- Інфекції, викликані Enterococcus spp., у тому числі штамами, резистентними до ванкоміцину
- Інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями, підозрювані або підтверджені (у складі комбінаційної терапії)
Спосіб застосування, курс і дозування
Дозування та тривалість лікування залежать від виду патогену, локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічної ефективності.
Звичайно застосовують внутрішньовенні інфузії по 600 мг кожні 12 годин. Тривалість терапії становить 14–28 днів.
Після початкового внутрішньовенного введення можливо перейти до пероральної форми без корекції дози, оскільки біодоступність при застосуванні всередину майже 100%.
Лікарські взаємодії
Лінезолід є слабким, оборотним, неспецифічним інгібітором МАО, тому у деяких випадках може посилювати пресорну дію псевдофедрину та фенілпропаноламіну. Рекомендується знижувати початкові дози адренергічних препаратів і дозувати їх з урахуванням реакції організму.
Застосування при вагітності та лактації
Безпечність застосування линезоліду під час вагітності не досліджена достатньо. Тому його застосування можливе лише за життєвими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Не відомо, чи проникає линезолід у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату під час годування груддю його слід припинити.
Побічні реакції
- З боку травної системи: часто (>1%) — змінений смак, нудота, блювання, діарея, болі в животі, метеоризм, зміни лабораторних показників: рівень білірубіну, АЛТ, АСТ, ЩФ
- З боку кровотворної системи: часто (>1%) — оборотна анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія
- Інші: часто — головний біль, кандидоз; рідко — периферична невропатія та невропатія зорового нерва при тривалому застосуванні понад 28 днів
Побічні реакції зазвичай не потребують припинення лікування і зникають після його завершення.
Протипоказання
Підвищена чутливість до линезоліду.
Особливі вказівки
При розвитку діареї на фоні застосування линезоліду слід враховувати ризик псевдомембранозного коліту. Необхідно контролювати клінічний аналіз крові у пацієнтів із підвищеним ризиком кровотеч, при тривалому застосуванні або наявності кровотворних порушень.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
Основні коди: J15 — бактеріальна пневмонія, K65.0 — гострий перитоніт, L01 — імпетіго, N10 — гострий тубулоінтерстиціальний нефрит, N30 — цистит, N71 — запальні захворювання матки, N73.5 — тазовий перитоніт у жінок тощо.