Цефтриаксон

Цефтриаксон — це широкоспектральний цефалоспориновий антибиотик III покоління, який використовується для лікування різноманітних бактеріальних інфекцій. Препарат має високу бактерицидну активність, швидко і ефективно знищує патогенні мікроорганізми, порушуючи синтез їх клітинної стінки.

Форма випуску та опис

Цефтриаксон випускається у вигляді порошку для приготування розчину для внутрішньовенних та внутрішньом'язових ін'єкцій. У кожній флаконі міститься 1 г активної речовини — натрієвої солі цефтриаксону. У комплекті з флаконом поставляється розчинник — вода для ін'єкцій (5 мл).

Клініко-фармакологічна група

• Фармакотерапевтична група: антибіотики, цефалоспорини III покоління
• Діючі речовини: цефтриаксон (у формі натрієвої солі)

Механізм дії

Цефтриаксон — це бета-лактамний антибиотик, який має бактерицидну дію. Механізм його дії полягає у інгібуванні синтезу клітинної стінки бактерій шляхом ацетилювання мембраносв'язаних транспептидаз. Це порушує перекрестне зшивання пептидогліканів, що забезпечує міцність і цілісність бактеріальної клітинної стінки. В результаті відбувається її руйнування і загибель мікроорганізмів.

Цефтриаксон активний щодо широкого спектру бактерій — як грампозитивних, так і грамотрицних, а також анаеробних мікроорганізмів. Він є стійким до дії β-лактамаз, що підвищує його ефективність у боротьбі з резистентними штамами.

Показання до застосування

• Інфекційні та запальні захворювання, викликані чутливими до цефтриаксону мікроорганізмами:
  • менінгіт
  • сепсис
  • перитоніт
  • холангіт
  • емпиема желчного міхура
  • шигеллез
  • сальмонеллоз
  • пневмонія
  • абсцес легень
  • емпиема плеври
  • пієлонефрит
  • інфекції кісток, суглобів, шкіри та м'яких тканин
  • інфекції статевих органів
  • заражені рани та опіки
• Профілактика післяопераційних інфекцій

Спосіб застосування, курс і дозування

Застосування цефтриаксону — індивідуальне, залежно від типу інфекції, віку та стану пацієнта.

• Звичайна доза для дорослих — 1-2 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово кожні 24 години. У важких випадках можливо застосовувати по 1 г кожні 12 годин.
• Для новонароджених та дітей дози визначаються за масою тіла:
  • новонароджені: 20-50 мг/кг один раз на добу
  • діти віком від 2 місяців до 12 років: 20-100 мг/кг на добу, розподілені на 1 введення
• Тривалість курсу лікування визначає лікар, залежно від характеру та тяжкості інфекції.
• При порушенні функції нирок необхідна корекція дози з урахуванням кліренсу креатиніну.

Максимальна добова доза для дорослих — 4 г, для дітей — 2 г.

Лекарствені взаємодії

Цефтриаксон може впливати на результати лабораторних досліджень і мати взаємодії з іншими препаратами:

• При одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПВС, саліцилати, сульфінпіразон), підвищується ризик кровотеч.
• Може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину та інших антикоагулянтів.
• При спільному застосуванні з діуретиками (особливо петлевими) існує ризик нефротоксичності.

Вагітність та годування груддю

Безпечність застосування цефтриаксону під час вагітності не досліджена достатньо, тому препарат призначають лише у разі, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Виведення з грудним молоком у низьких концентраціях дозволяє застосовувати препарат при лактації за рекомендацією лікаря.

За даними досліджень на тваринах, цефтриаксон не має тератогенного або ембріотоксичного ефекту.

Побічні дії

• З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяха, гепатит, псевдомембранозний коліт.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж, еозинофілія, рідко — набряк Квінке.
• З боку кровоносної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія (при тривалому застосуванні у високих дозах).
• З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія.
• З боку нирок: інтерстиціальний нефрит.
• Інші: кандидоз ротової порожнини та вагінальний кандидоз, флебіт або болючість у місці ін'єкції.

Протипоказання

Цефтриаксон протипоказаний при підвищеній чутливості до цефалоспоринових антибіотиків або інших компонентів препарату.

Особливі вказівки

• У пацієнтів з алергією на пеніциліни можливі алергічні реакції на цефалоспорини.
• Обережно застосовують при порушеннях функції нирок, з урахуванням корекції дози.
• Розчини цефтриаксону не слід змішувати з іншими лікарськими засобами або вводити одночасно з ними.
• У новонароджених з гіпербілірубінемією, особливо у недоношених, застосовують з обережністю під контролем лікаря.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів з порушеннями ниркової функції потрібна корекція режиму дозування залежно від кліренсу креатиніну. Особливо ретельно — у важких випадках.

Застосування у дітей

Для новонароджених та дітей застосовують дозування відповідно до маси тіла та віку, під контролем лікаря. У новонароджених з гіпербілірубінемією — під строгим медичним наглядом.

Коди МКБ

Інфекційні захворювання, показані до лікування цефтриаксоном:

• A01 — Тиф і паратиф
• A02 — Інші сальмонеллезні інфекції
• A03 — Шигеллез
• A40 — Стрептококовий сепсис
• A41 — Інший сепсис
• G00 — Бактеріальний менінгіт, не класифікований у інших рубриках
• J15 — Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
• J85 — Абсцес легкого та середостіння
• J86 — Піоторакс (емпієма плеври)
• K65.0 — Острий перитоніт (у тому числі абсцес)
• K81.0 — Острий холецистит
• K81.1 — Хронічний холецистит
• K83.0 — Холангит
• L01 — Імпетіго
• L02 — Абсцес шкіри, фурункул і карбункул
• L03 — Флегмона
• L08.0 — Піодермія
• L08.8 — Інші уточнені місцеві інфекції шкіри та підшкірної клітковини
• M00 — Піогенні артрити
• M86 — Остеомієліт
• N10 — Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит (гострий пієлонефрит)
• N11 — Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит (хронічний пієлонефрит)
• N30 — Цистит
• N34 — Уретрит і уретральний синдром
• N41 — Запальні захворювання передміхурової залози
• N70 — Сальпінгіт і оофорит
• N71 — Запальні захворювання матки, крім шийки матки
• N72 — Запальні захворювання шийки матки
• N73.5 — Тазовий перитоніт у жінок невизначений
• T79.3 — Посттравматична ранева інфекція, не класифікована в інших рубриках
• Z22.0 — Носійство збудника брюшного тифу
• Z29.2 — Інший вид профілактичної хіміотерапії (введення антибіотиків для профілактики)

Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем. Індивідуальні особливості пацієнта впливають на режим дозування і тривалість лікування.