Повний опис препарату Дексилант® (Dexilant®)

Дексилант® (Dexilant®) — це сучасний лікарський засіб, що належить до групи інгібіторів протонного насоса, який ефективно знижує секрецію соляної кислоти в шлунку. Це дозволяє використовувати його для лікування різних захворювань органів травної системи, пов’язаних із підвищеною кислотністю.

Форма випуску

Препарат представлений у вигляді капсул з модифікованим висвобождуванням по 30 мг та 60 мг. Капсули мають непрозору синю кришечку та корпус, на кришечці нанесено логотип "TAP" темно-сірими чорнилами, а на корпусі — напис "60". Вміст капсул — гранули білого або майже білого кольору.

Склад

Основна діюча речовина — декслансопразол: 60 мг на капсулу. Допоміжні компоненти включають: сахарну крупку, магнію карбонат, сахарозу, гіпролозу, гіпромеллозу, тальк, титан диоксид, дисперсію метакрилової кислоти, макрогол, полісорбат 80, кремнію діоксид колоїдний, а також спеціальні фарбувальні речовини та компоненти оболонки капсули.

Клініко-фармакологічна група

Препарат, що знижує секрецію шлункового соку, — інгібітор протонного насоса.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25°C. Термін придатності — 3 роки для капсул у блістерах та 4 роки для у флаконах.

Фармакологічна дія

Декслансопразол є високоселективним інгібітором протонного насоса, що блокують фермент H+/K+ АТФ-аз у париетальних клітинах шлунка. Це призводить до істотного зниження секреції кислоти, незалежно від механізму стимуляції. Препарат пролонговано діє завдяки особливій формі капсул, що дозволяє гранулам вивільняти активну речовину у залежності від рівня рН у різних відділах кишечнику.

Показання для застосування

• Ерозивний эзофагіт будь-якої ступені тяжкості, підтверджений гастроскопією.
• Підтримуюча терапія після лікування ерозивного эзофагіту для запобігання рецидивам та зменшення проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЭРБ).
• Симптоматичне лікування ГЭРБ (неерозивна форма), зокрема для зняття проявів ізжоги та болю у животі.

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймається внутрішньо, капсулу слід ковтати цілою, не розжовуючи, незалежно від прийому їжі. За бажанням, капсулу можна відкрити, гранули висипати у столову ложку яблучного пюре та швидко проковтнути, не жуючи.

Лікування ерозивного эзофагіту

• Дозування: 60 мг один раз на добу.
• Тривалість курсу: 8 тижнів.

Підтримуюча терапія

• Дозування: 30 мг або 60 мг один раз на добу за рекомендацією лікаря.
• Тривалість: до 6 місяців та більше, за призначенням.

Лікування ГЭРБ

• Дозування: 30 мг один раз на добу.
• Тривалість: 4 тижні.

Передозування

Випадків значної передозування не зафіксовано. У випадку випадкового прийому високих доз — симптоми зазвичай нешкідливі. Лікування симптоматичне, дотримуючись стандартних протоколів підтримуючої терапії. Декслансопразол не виводиться через гемодіаліз.

Ліки та взаємодії

Дексилант® не впливає на ефективність клопідогрелу та не викликає значущих взаємодій з фенитоїном, теофіліном, діазепамом. Однак, слід враховувати можливість зміни всмоктування препаратів, чия біодоступність залежить від pH шлункового соку, таких як ампіціллінові ефіри, дигоксин, солі заліза, кетоконазол. Взаємодія з такролімусом може призводити до підвищення його концентрації у крові.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності. У період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування, оскільки дані щодо безпеки застосування у цей період відсутні.

Побічні дії

Найчастіше спостерігаються: діарея, метеоризм, болі в животі, нудота, блювання, інфекції верхніх дихальних шляхів. Реакції з боку імунної системи — алергічні реакції, анафілаксія, дерматити. Можливі порушення крові — лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, а також зміни в функціональності печінки і нирок. У рідкісних випадках — головний біль, запаморочення, зміни зору, порушення серцево-судинної системи.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до декслансопразолу або інших компонентів препарату.
• Дитячий вік до 12 років.
• Вагітність та період лактації.
• Комбінація з інгібіторами протеаз ВІЧ, які залежать від pH — через зниження їх біодоступності.
• Надмірне вживання сахарози та глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Обережність рекомендується для пацієнтів із захворюваннями нирок, печінки, а також для осіб із ризиком розвитку остеопорозу.

Особливі зауваження

• Перед початком терапії необхідно виключити злоякісні процеси, оскільки препарат маскує симптоми.
• При тривалому застосуванні можливе зниження рівня вітаміну В12 та магнію, що вимагає контролю відповідних показників у крові.
• З підвищеним обережністю застосовувати у пацієнтів з ризиком переломів кісток.
• Після довготривалого застосування можливо виникнення підострої червоної вовчанки.
• Важливо враховувати можливість зміни показників аналізів рівня гастрину та CgA, що може ускладнити діагностику нейроендокринних пухлин.

Застосування при порушеннях функції нирок

Корекція дози не потрібна навіть при порушеннях ниркової функції.