Диротон® (Diroton®) — інгібітор АПФ для терапії артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань

Диротон® — лікарський препарат у формі таблеток, який містить активну речовину лизиноприл дигідрат. Це селективний інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що застосовується для зниження артеріального тиску, полегшення симптомів серцевої недостатності та профілактики ускладнень при інфаркті міокарда, а також для лікування діабетичної нефропатії.

Форма випуску

• таблетки по 2,5 мг, 28 штук у блістері
• таблетки по 5 мг, 28 або 56 штук у блістері
• таблетки по 10 мг, 28 або 56 штук у блістері
• таблетки по 20 мг, 28 або 56 штук у блістері

Опис

Таблетки білого або майже білого кольору, плоскі, круглої форми з фаскою, із маркуванням "5" на одній стороні та рискою — на іншій. Вони мають дископодібну форму та легко ковтаються. Активною речовиною є лизиноприл дигідрат у кількості 5 мг (з урахуванням дигідрату). У допоміжних компонентах присутні магнію стеарат, тальк, маннітол, кукурудзяний крохмаль та кальцію гідрофосфат дигідрат.

Код АТХ

C09AA03 — Lisinopril

Клініко-фармакологічні групи / Групова належність

• Інгбітор АПФ
• Фармакотерапевтична група: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту

Умови зберігання

Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності — 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Механізм дії: Лізиноприл пригнічує фермент пептидилпептидазу (АПФ), що каталізує перетворення ангіотензин I у вазоконстрикторний ангіотензин II. Зниження рівня ангіотензину II веде до розширення судин, зниження артеріального тиску та зменшення навантаження на серце. Крім того, інгібування АПФ сприяє накопиченню брадикинину — мощного вазодилататора, що додатково знижує артеріальний тиск.

Клінічний ефект: препарат знижує артеріальний тиск, покращує функцію серця при серцевій недостатності, сприяє зменшенню гіпертрофії міокарда та покращенню стану судин. Ефект розвивається через 1-2 години після прийому, максимальний — через 6-7 годин і зберігається протягом 24 годин.

Показання до застосування

• Ессенціальна (первинна) та реноваскулярна артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими препаратами)
• Хронічна серцева недостатність у складі комплексної терапії
• Профілактика ускладнень після інфаркту міокарда у перші 24 години
• Діабетична нефропатія (зниження альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 і 2 типу)

Спосіб застосування, курс та доза

Препарат приймати внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі, бажано в один і той же час. Перед початком лікування слід проконсультуватися з лікарем для визначення оптимальної дози та контролю стану пацієнта.

Ессенціальна гіпертензія

• Початкова доза — 10 мг 1 раз на добу
• При недостатній ефективності дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до досягнення цільового рівня АТ (зазвичай 20–40 мг/добу)
• Звичайна підтримуюча доза — 20 мг 1 раз на добу
• Максимальна добова доза — 40 мг

Серцева недостатність

• Початкова доза — 2,5 мг 1 раз на добу
• Залежно від реакції організму дозу поступово збільшують до 5–10–20 мг/добу, з інтервалом у кілька днів
• Максимальна доза — 20 мг/добу

Профілактика ускладнень при інфаркті міокарда

• Перші 24 години — 5 мг однократно, потім через 24 години — 5 мг, через 48 годин — 10 мг
• Подальша підтримуюча доза — 10 мг 1 раз на добу
• Тривалість лікування — не менше 6 тижнів

Діабетична нефропатія

• Початкова доза — 10 мг/добу
• За потребою дозу можна підвищити до 20 мг/добу

Протипоказання

• Гіперчутливість до лізиноприлу або інших компонентів препарату
• Ангіоневротичний набряк у анамнезі
• Вагітність та період годування груддю
• Сильна артеріальна гіпотензія
• Агранулоцитоз або значне зниження кількості лейкоцитів у крові
• Надмірна гіперкаліємія
• Значна порушена функція нирок (КК менше 30 мл/хв)

Побічні дії

Можливі побічні реакції включають:

• Кашель — часто, але зазвичай зворотній
• Гіпертензія — у разі передозування
• Гіперкаліємія
• Гіпотензія
• Головний біль, запаморочення
• Нудота, блювота, діарея або запор
• Порушення функції нирок, у тому числі гостра ниркова недостатність
• Можливе виникнення алергічних реакцій

Особливі вказівки

• Перед початком лікування слід обстежити стан нирок, рівень калію в крові та АТ
• При застосуванні препарату у пацієнтів із обмеженою функцією нирок або з порушенням електролітного балансу необхідно регулярне контролювання відповідних показників
• Після першої дози можливе короткочасне зниження АТ
• При виникненні ознак ангіоневротичного набряку — негайно припинити застосування та провести відповідне лікування
• Не рекомендується застосовувати у вагітних у І триместрі, а у ІІ та III триместрах — виключно за життєвими показаннями

Застосування при порушенні функції нирок

Дозування слід коригувати залежно від ступеня зниження функції нирок. У пацієнтів із КК 30–80 мл/хв початкова доза становить 5–10 мг/добу, при КК 10–30 мл/хв — 2,5–5 мг/добу, а при КК менше 10 мл/хв — 2,5 мг/добу з обережністю. Регулярний контроль функції нирок необхідний для запобігання ускладненням.

Умови реалізації

Препарат доступний за рецептом лікаря. Перед застосуванням необхідна консультація фахівця для підбору дози та контролю стану пацієнта.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Пацієнтам віком старше 65 років препарат слід застосовувати з обережністю та під контролем лікаря, оскільки вони більш схильні до розвитку гіпотензії, порушень електролітного балансу та функції нирок.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені, тому препарат не рекомендований для використання у педіатричній практиці без відповідних медичних показань і під контролем спеціаліста.

Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)

• Артеріальна гіпертензія — I10
• Хронічна серцева недостатність — I50
• Інфаркт міокарда — I21
• Діабетична нефропатія — E11.21

Додаткова інформація

Власник реєстраційного посвідчення: ТОВ «Фармакор»
Прототип назви: Диротон®
Протипоказання: підвищена чутливість, вагітність, годування груддю, знижений АТ, порушення функції нирок, ангіоневротичний набряк у анамнезі.