Опис препарату Феназепам

Форма випуску та опис

Феназепам — це лікарський препарат у вигляді таблеток білого кольору, плоскоцилиндричної форми з фаскою. Кожна таблетка містить бромдігідрохлорфенілбензодіазепін у дозі 0,5 мг. Вспомогальні речовини включають лактозу моногідрат (81,5 мг), картопляний крохмаль (15 мг), кроскармеллозу натрію (примеллоза, 2 мг) та кальцію стеарат (1 мг). Випускається у контурних ячейкових упаковках по 50, 25 або 10 таблеток, а також у полімірних банках по 50 таблеток.

Коди АТХ та групова належність

Код АТХ	N05BX — інші анксиолітики

Клініко-фармакологічна група

Анксиолітик (транквілізатор), представник бензодіазепінового ряду.

Фармакологічна дія

Феназепам проявляє анксиолітичну, седативну, снотворну, протисудомну та центральну міорелаксуючу дії. Механізм дії полягає у посиленому гальмуванні передачі нервових імпульсів через GABA-рецептори, стимулюючи бензодіазепінові рецептори у стовбурі мозку та вставкових нейронах спинного мозку.

Цей препарат зменшує емоційне напруження, тривогу, страх та нервове збудження, сприяє покращенню сну, зменшує судомний потенціал та має міорелаксуючий ефект при порушеннях м’язового тонусу.

Показання до застосування

• Невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні стані (зокрема, тривожність, нервове напруження, емоційна лабільність).
• Реактивні психози і сенесто-ідіопатичні розлади, особливо резистентні до інших анксиолітиків.
• Бессонниця, що пов’язана з тривогою або нервовим напруженням.
• Абстинентний синдром (алкоголізм, токсикоманія).
• Епілептичний статус та припадки різної етіології, включаючи високу та мікроглію епілепсію.
• Висока нервова збудливість, висока емоційна лабільність.
• В неврологічній практиці — ригідність м’язів, атетоз, гіперкінез, тики.
• У анестезіології — премедикація перед оперативними втручаннями.

Спосіб застосування, курс і доза

Внутрішньо (перорально)

Залежно від показань, дозування підбирається лікарем індивідуально. Початкова доза для лікування невротичних станів — 0,5–1 мг 2-3 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 4–6 мг/добу через 2-4 дні, контролюючи переносимість і ефективність.

Для сну — 250–500 мкг за 20–30 хвилин до сну.

При епілепсії — 2–10 мг на добу, розподілені на 2-3 прийоми.

При алкогольно-абстинентних синдромах — 2–5 мг/добу або внутрішньом’язово по 0,5 мг 1-2 рази на добу.

Максимальна добова доза — 10 мг.

Тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 2 тижні без консультації лікаря. При необхідності тривале застосування — під строгим медичним контролем з поступовим зняттям дози для запобігання синдрому відміни.

Особливості дозування у різних груп пацієнтів

• Пацієнти з порушеннями функцій печінки або нирок: застосовувати з обережністю, зменшуючи дозу та контролюючи стан.
• Діти та підлітки до 18 років: препарат протипоказаний через недостатність даних про безпеку та ефективність.

Лікарські взаємодії

Одночасне застосування з іншими препаратами може посилювати або знижувати їх ефект:

• Взаємодія з антидепресантами, антипсихотиками, противосудорожними засобами, седативними та міорелаксуючими препаратами — посилення седативного ефекту.
• Зниження ефективності леводопи при комбінації.
• Ризик підвищення токсичності зидовудину та інших лікарських засобів.
• Залежно від комбінації можливо підсилення гіпотензивного ефекту або пригнічення дихання.

Протипоказання

• Кома, шок, міастенія.
• Закритокутова глаукома або схильність до неї.
• Тяжка дихальна недостатність, гострий алкогольний або наркотичний отруєння.
• Вагітність та період лактації.
• Дитячий і підлітковий вік до 18 років.
• Гіперчутливість до компонентів препарату.

Особливі вказівки

Обережність при застосуванні у пацієнтів з печінковою і нирковою недостатністю, органічними захворюваннями головного мозку, психозами, схильністю до залежності та зловживання психоактивними речовинами.

Забороняється раптово припиняти прийом препарату — необхідне поступове зменшення дози для запобігання синдрома відміни.

У разі передозування — симптоматичне лікування, промивання шлунка, застосування активованого вугілля та підтримуюча терапія. Введення флумазенілу може бути ефективним у стаціонарних умовах.

В період лікування слід уникати вживання алкоголю та потенційно небезпечних діяльностей, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакцій.

Побічні дії

Можливі реакції з боку нервової системи: сонливість, головокружіння, слабкість, дезорієнтація, порушення пам’яті, тремор, м’язова слабкість, екстрапірамідні рухи, епілептичні напади у хворих із епілепсією.

Зрідка — алергічні реакції, шкірна висипка, зуд, порушення функцій печінки та кровотворної системи.

Можливе звикання та залежність, особливо при тривалому застосуванні у високих дозах.

При раптовій відміні — синдром відміни з нервовим збудженням, порушеннями сну, тривогою, судомами.

Закінчення та зняття препарату

Для уникнення синдрома відміни дозу слід зменшувати поступово під контролем лікаря.