Опис препарату Феназепам

Феназепам — це лікарський препарат із групи бензодіазепінів, який має виражені анксиолітичні, седативні, м’язовий релаксантні та протисудомні властивості. Його застосовують для лікування різноманітних станів, що супроводжуються підвищеною тривожністю, напруженістю або порушеннями сну. Важливо дотримуватись рекомендацій щодо застосування та враховувати можливі побічні ефекти і протипоказання.

Форма випуску

Опис

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскодискові, з фаскою з двох сторін. На поверхні — гравірування або маркування залежно від дозування. Мають швидкий диспергуючий ефект у порожнині рота, що забезпечує швидке всмоктування активної речовини.

Діюча речовина

Бромдігідрохлорфенилбензодіазепін у дозах 0,25 мг, 0,5 мг та 1 мг відповідно до комплектації препарату.

Фармако-терapeutична група

Анксиолітики, транквілізатори бензодіазепінового ряду.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С в оригінальній упаковці. Берегти від впливу світла та вологи.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Феназепам — це анксиолітичний препарат бензодіазепінового ряду, що активує ГАМК-рецептори, посилює інгібуючий вплив гамма-аміномасляної кислоти на нервову передачу. Це забезпечує його седативний, м’язовий релаксантний, протисудомний та протитривожний ефект.

Механізм дії включає стимуляцію бензодіазепінових рецепторів у центральній нервовій системі, що зменшує збудливість підкоркових структур головного мозку, таких як лімбічна система, таламус та гіпоталамус, а також знижує рефлекторну активність спинного мозку.

Завдяки цим властивостям, препарат зменшує рівень тривожності, страху, напруженості, сприяє поліпшенню сну, а також має протисудомну дію, що робить його ефективним у комплексній терапії неврозів, панічних атак, порушень сну та епілепсії.

Показання до застосування

• Купірування приступів тривоги, ажитації, страху (у тому числі панічних атак)
• Невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні розлади, реактивні психози, вегетативні дисфункції
• Іпохондричний, сенестопатичний синдром та інші порушення сну
• Профілактика станів страху, емоційного напруження
• Допоміжна терапія при лікуванні епілепсії (особливо височинний та міоклонічний синдром)
• Зниження м’язового тонусу, гіперкінези, тики, ригідність м’язів при ураженнях центральної нервової системи
• Лікування алкогольної абстиненції

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Таблетку тримають у роті до повного розчинення, не запиваючи водою, щоб забезпечити швидке всмоктування активної речовини.

При приступах тривоги та панічних атаках: початкова доза — 1-2 мг, при необхідності повторювати кожні 1,5 години по 1 мг до полегшення симптомів.

Для лікування невротичних та інших психопатологічних станів: початкова доза — 0,5-1 мг 2-3 рази на добу. У разі необхідності, через 2-4 дні, дозу можна збільшити до 4-6 мг/добу.

При порушеннях сну: 0,25-0,5 мг за 20-30 хвилин до сну.

При епілепсії: 2-10 мг/добу, розподілені на кілька прийомів.

При м’язовому гіпертонусі, гіперкінезах та тиках: по 2-3 мг 1-2 рази на добу.

Загальні рекомендації щодо тривалості курсу — не більше 2 тижнів. У разі необхідності, курс можна продовжити не більше ніж до 2 місяців за рекомендацією лікаря. Після закінчення курсу дозу поступово зменшують, щоб уникнути синдрома відміни.

Передозування

Основні симптоми передозування — глибока сонливість, пригнічення дихання та серцевої діяльності, спутаність свідомості, зниження рефлексів, кома. У разі передозування необхідно провести промивання шлунка, дати активоване вугілля, підтримувати життєво важливі функції, здійснювати симптоматичну терапію.

Специфічним антагоністом є флумазеніл — внутрішньовенно, 0,2 мг, при необхідності до 1 мг у розчині глюкози або натрію хлориду.

Лікарські взаємодії

• Знижує ефективність леводопи у хворих на паркінсонізм
• Може підвищувати токсичність зидовудину, збільшувати ефект при застосуванні з антидепресантами, снотворними, наркотичними анальгетиками, центральними міорелаксантами
• Інгибітори мікросомального окислення підвищують ризик токсичних ефектів
• Індуктори ферментів печінки зменшують ефективність

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності та годування груддю через токсичну дію на плод і новонародженого. У разі необхідності лікування слід припинити годування груддю.

Використання у період вагітності може спричинити у плода ураження центральної нервової системи, порушення дихання та м'язового тонусу у новонароджених.

Побічні дії

• З боку крові: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія
• З боку нервової системи: сонливість, головокруження, слабкість, порушення пам’яті, дезорієнтація, тремор, епілептичні припадки, психомоторне збудження, галюцинації
• З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, тахікардія
• З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювання, запори або діарея
• З боку печінки: підвищення активності ферментів, жовтяха
• Інші: зниження маси тіла, алергічні реакції, синдром відміни при швидкій відміні препаратів

Протипоказання

• Підвищена чутливість до активної речовини або допоміжних компонентів
• Кома, шок
• Міастенія, гостра глаукома
• Гостре отруєння алкоголем, наркотиками, снодійними та седативними засобами
• Тяжкі порушення дихання, обструктивна хвороба легень
• Вагітність (особливо I триместр), грудне вигодовування
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років без визначеної безпеки та ефективності

Особливі вказівки

При застосуванні таблеток диспергуючих слід уникати контакту з вологою та дотримуватися гігієни рук. У разі тривалого лікування — контролювати показники крові та функцію печінки. У пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю слід бути особливо обережними.

Не рекомендується керувати транспортом або працювати з потенційно небезпечними механізмами під час лікування через можливі порушення психомоторних реакцій. Препарат має потенціал викликати залежність, тому тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижні без консультації лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Потребує обережного підходу через підвищену чутливість до препарату, можливість розвитку побічних ефектів та ризику падінь. Рекомендується починати з мінімальних доз і підбирати їх індивідуально під контролем лікаря.

Застосування у дітей

Препарат протипоказаний для застосування у дітей до 18 років через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.

Класифікація за МКБ

• F10.3 — Абстинентний синдром
• F23.9 — Острое та тимчасове психотичне розлад неуточнене
• F29 — Неорганічний психоз неуточнений