Загальна інформація про препарат

Фінлепсин® ретард — це препарат з пролонгованою формулою, що застосовується у лікуванні епілепсії та інших неврологічних станів. Основною діючою речовиною є карбамазепін — ефективний протисудомний засіб, який має також антидепресивні, антипсихотичні та аналгезуючі властивості.

Форми випуску

• Таблетки пролонгованої дії по 200 мг: у пачках по 30, 40 або 50 штук.
• Таблетки пролонгованої дії по 400 мг: у пачках по 30, 40 або 50 штук.

Опис препарату

Таблетки мають округлу, плоску форму, колір — від білого до жовтуватого. На поверхні є крестообразні лінії розлома з обох боків та зарубки по боках. Вони мають гладку поверхню, рівні краї та однорідний зовнішній вигляд. Таблетки розраховані на тривале застосування, забезпечуючи стабільну концентрацію карбамазепіну у крові.

Діючі речовини

Кожна таблетка містить 400 мг карбамазепіну. В допоміжних компонентах використовуються сополімери (Eudragit® RS30D, Eudragit® L30D-55), триацетин, тальк, мікрокристалічна целюлоза, кросповідон, кремній діоксид колоїдний, магній стеарат. Вміст допоміжних речовин забезпечує пролонговане та рівномірне вивільнення активної речовини.

Фармакотерапевтична група

Протисудомний препарат, що належить до групи блокаторів потенціалзалежних натрієвих каналів.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності — 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності.

Фармакологічна дія

Фінлепсин® ретард — це ефективний протисудомний засіб, що діє шляхом блокади потенціалзалежних натрієвих каналів, що стабілізує нейрональні мембрани та зменшує їх збудливість. Це призводить до пригнічення виникнення серійних нейронних розрядок, зниження синаптичної передачі та запобігання розвитку судом. Препарат знижує вивільнення глутамату — головного збуджуючого нейромедіатора, що сприяє зменшенню ризику судомних нападів. Також він модуляє потенціалзалежні кальцієві канали та транспорт іонів калію.

Фінлепсин® ретард показаний для лікування:

• фокальних (парціальних) епілептичних нападів, включаючи прості та складні припадки
• генералізованих тонико-клонічних нападах
• при синдромах, що поєднують різні типи нападів
• невралгії трійчастого нерва
• невралгії глотково-язикоглоткового нерва
• боли при периферичних ураженнях нервів у діабетиків
• судомних симптомах при розсіяному склерозі
• синдромі алкогольної абстиненції
• психотичних розладах (у тому числі аффективних та шизоаффективних)

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат приймають внутрішньо під час або після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки можна розтовкти або розчинити у воді або сокі для полегшення застосування, зберігаючи пролонговану дію.

Загальна добова доза становить 400–1200 мг, її ділять на 1–2 прийоми. Максимальна добова доза — 1600 мг.

Взрослі

Початково — 200–400 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до 800–1200 мг, залежно від клінічного ефекту. Зазвичай підтримуюча доза — 800–1200 мг, що приймається у 1–2 прийоми.

Діти

Для дітей від 6 до 15 років початкова доза — 200 мг на добу, що поступово збільшується на 100 мг щотижня до досягнення терапевтичного ефекту. Підтримуюча доза — 400–600 мг (для 6–10 років) або 600–1000 мг (для 11–15 років), що приймається у 2 прийоми.

Інструкції щодо застосування при особливих станах

Пацієнтам похилого віку та з підвищеною чутливістю препарат призначають у початковій дозі 200 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії та дози визначають індивідуально, під контролем лікаря.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Застосування препарату у цей період можливе за строгими показаннями та під контролем лікаря. Відомо, що карбамазепін може впливати на розвиток плода та проникати у грудне молоко. Тому рішення про застосування приймається з урахуванням співвідношення користі для матері та потенційного ризику для дитини.

Побічні дії

Можливі реакції з боку центральної нервової системи — сонливість, запаморочення, порушення координації, тремор, слабкість; з боку шлунково-кишкового тракту — нудота, блювання, запор; алергічні реакції, зміни крові (лейкопенія, тромбоцитопенія), гепатотоксичність, гіпонатріємія. У деяких випадках можливе підвищення активності печінкових ензимів, зміни з боку серцево-судинної системи, порушення зору або психічний стан.

Протипоказання

• підвищена чутливість до карбамазепіну або інших компонентів препарату
• агранулоцитоз або важкі кровотечі
• первинна або вторинна мієлолейкемія
• вагітність (за винятком життєво необхідних випадків)

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно провести повне клінічне обстеження, аналіз крові, функціональні дослідження печінки та нирок. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень карбамазепіну у крові та стан крові.

При появі побічних реакцій або погіршенні стану потрібно звернутися до лікаря. Не слід самостійно змінювати дозу або припиняти застосування препарату без консультації фахівця.

Застосування при порушеннях функції нирок

Корекція дози необхідна у разі тяжких порушень функції нирок. Моніторинг концентрації карбамазепіну обов'язковий.

Застосування при порушеннях функції печінки

Дозування та режим застосування визначають індивідуально, з урахуванням тяжкості ураження печінки та під контролем лікаря.

Умови реалізації

Препарат доступний за рецептом лікаря, який визначає режим застосування та контроль стану пацієнта.

Застосування у похилому віці

Пацієнтам похилого віку рекомендується починати лікування з мінімальних доз із поступовим підвищенням під контролем лікаря, з урахуванням можливих порушень функцій печінки та нирок.

Застосування у дітей

Діти старше 6 років — дозування підбирається індивідуально та залежить від маси тіла і клінічної відповіді. Лікування повинно проводитися під наглядом фахівця.

МКБ-коди (нозологія)

Код МКБ	Захворювання
G40	Епілепсія
G50.0	Невралгія трійчастого нерва
G43.0–G43.9	Мігрені та інші головні болі
F44.0	Невротичні розлади (у тому числі при невралгії)

Додаткова інформація

Виробник — ТОВ "Фармацевтична компанія". Це підтверджує якість та відповідність стандартам безпеки. Перед застосуванням препарату обов’язково ознайомтеся з інструкцією та консультуйтеся з лікарем. Самолікування може бути шкідливим для здоров’я.