Фізіотенз® (Physiotens®)

Форма випуску

Препарат випускається у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою, які мають світло-рожевий колір та круглу форму. Таблетки мають двояковипуклу поверхню та гравірування "0,2" з однієї сторони. При розломі всередині таблетка має білий колір.

Доступні комплектації:

• 14 таблеток у блістерах, у картонній упаковці
• 28 таблеток у блістерах, у картонній упаковці
• 98 таблеток у блістерах, у картонній упаковці

Склад

Діючий компонент: моксонидин 0,2 мг на таблетку.

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат (95.8 мг), повидон (0.7 мг), кросповидон (3 мг), магния стеарат (0.3 мг).

Оболочка таблетки складається з: гипромеллоза (1.3 мг), этилцелюлоза (1.2 мг), макрогол (0.25 мг), тальк (0.9975 мг), барвник - залізо оксид червоний (Е172, 0.0025 мг), титан диоксид (Е171, 1.25 мг).

Код АТХ

C02AC05 – Моксонидин

Клініко-фармакологічна група

Селективний агонист имидазолінових рецепторів. Антигіпертензивний препарат.

Фармакотерапевтична група: Гіпотензивний засіб центральної дії.

Механізм дії

Моксонидин є селективним агонистом имидазолінових рецепторів, що розташовані у центральних структурах регуляції артеріального тиску. Він активує ці рецептори, що сприяє зниженню активності сосудодвигательного центру та зменшенню симпатичної активності. Це призводить до поступового зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску. Моксонидин має менше седативних ефектів і сухості у роті порівняно з іншими гіпотензивними засобами центральної дії.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (первинна).

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат приймається внутрішньо, незалежно від їжі.

Стартова доза: 200 мкг один раз на добу. Тривалість та доза підбираються індивідуально залежно від переносимості та клінічного ефекту.

Максимальна разова доза: 400 мкг.

Максимальна добова доза: 600 мкг, що може бути розділена на два прийоми.

Для пацієнтів з порушеннями функції нирок середнього та важкого ступеня, а також на гемодіалізі, початкова доза становить 200 мкг на добу. У разі доброї переносимості дозу можна збільшити до 400 мкг у добу.

Лікування при порушеннях функції нирок

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції нирок. У випадках помірної та тяжкої ниркової недостатності потрібно коригувати дозування та проводити ретельний моніторинг стану.

Лікування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат не рекомендується до застосування у дітей та підлітків до 18 років через відсутність достатніх клінічних даних.

Протипоказання

• Виражена брадикардія (< 50 уд./хв).
• Суправентрикулярна блокада II та III ступеня.
• Острая та хронічна серцева недостатність.
• Період лактації.
• Підвищена чутливість до моксонидину.
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років.

Особливі вказівки

Обережність слід дотримуватися у пацієнтів із AV-блокадою I ступеня, хворими з ішемічною хворобою серця та нестабільною стенокардією, а також при порушеннях функції нирок. Під час припинення терапії дозу слід зменшувати поступово протягом 2 тижнів, щоб уникнути раптового підвищення АТ.

Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами: під час лікування можлива сонливість та порушення концентрації, тому рекомендується обережність при виконанні потенційно небезпечних робіт.

Взаємодія з іншими препаратами

Спільне застосування з іншими гіпотензивними засобами може посилити ефект. Трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність моксонидину, а препарат може підсилювати седативний ефект бензодіазепінів, транквілізаторів та алкоголю. Моксонидин може взаємодіяти з препаратами, що виділяються шляхом канальцевої секреції.

Вагітність та годування груддю

Безпечність застосування моксонидину під час вагітності не підтверджена, тому препарат не рекомендується до застосування у цей період. Не слід застосовувати під час лактації, оскільки моксонидин виділяється з грудним молоком. За необхідності застосування, грудне вигодовування слід припинити.

Побічні реакції

• З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість (часто), обморок (рідко).
• З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, ортостатична гіпотензія, брадикардія (рідко).
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті (часто), діарея, нудота, блювота, диспепсія.
• З боку шкірних покривів: висип, свербіж (часто), ангіоневротичний набряк (рідко).
• З боку психіки: безсоння (часто), нервозність (рідко).
• З боку органів слуху та лабіринтові порушення: дзвін у вухах (рідко).
• З боку опорно-рухової системи: біль у спині (часто), больові відчуття в шиї (рідко).
• Загальні реакції: астенія, периферичні набряки (часто), слабкість (рідко).