Гепарин

Форма випуску: розчин для внутрішньовенного (в/в), внутрішньом'язового (в/м) та підшкірного (п/к) введення. Упаковки по 5 або 150 ампул, об'ємом 5 мл, з активною речовиною гепарин натрій 5 000 МО або 25 000 МО.

Опис

Гепарин є розчином для ін'єкцій, що містить гепарин натрій – природний антикоагулянт прямої дії. Випускається у вигляді ампул для внутрішньовенного, внутрішньом'язового та підшкірного введення. Активна речовина забезпечує швидкий та тривалий антикоагулянтний ефект, що застосовується для профілактики та лікування тромбозів, емболій та інших станів, пов’язаних із порушенням згортання крові.

Клініко-фармакологічні групи

• АТХ код: B01AB01
• Група: Антикоагулянти прямої дії – гепарин середньоланцюговий

Фармако-терапевтична дія

Гепарин активує антитромбін III у плазмі крові, прискорюючи його антикоагулянтну функцію. Це сприяє пригніченню перетворення протромбіну у тромбін та зменшенню активності фактора Ха, що знижує утворення фібрину. В результаті підвищується кровотік у нирках, покращується мікроциркуляція, зменшується агрегація тромбоцитів, що зменшує ризик утворення тромбів у судинах. Гепарин також має імуносупресивний та протизапальний ефект, сприяє зниженню активності ферментів, що впливають на обмін речовин і функціонування органів.

Показання до застосування

• Профілактика та терапія тромбозів глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії
• Тромбоз коронарних артерій, інфаркт міокарда
• Тромбофлебіти, нестабільна стенокардія
• Мерцальна аритмія з емболіями
• Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВС-синдром)
• Мікротромбоутворення, порушення мікроциркуляції
• Тромбоз ниркових вен, гемолітико-уремічний синдром
• Профілактика тромбозу при операціях з використанням екстракорпоральних методів кровообігу, гемодіалізі, перитонеальному діалізі
• Приготовлення плазми для лабораторних досліджень та переливання крові

Спосіб застосування, курс і дозування

Дозування та тривалість лікування визначаються індивідуально лікарем залежно від діагнозу, віку пацієнта та стану здоров'я. Для профілактики тромбозів зазвичай використовують підшкірні ін'єкції у дозах, що відповідають 5 000–10 000 МО на добу. Для терапії гострих станів – внутрішньовенні крапельниці або ін'єкції з дозами, що коливаються від 10 000 до 20 000 МО на добу або більше, під контролем показників згортання крові. Тривалість лікування може сягати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від клінічної ситуації.

Лікувальні взаємодії

Гепарин посилює ефект антикоагулянтів, антиагрегантів і НПЗП. Важливо контролювати рівень згортання крові при сумісному застосуванні. Зменшують дію гепарину алкалоїди спорыньи, тироксин, тетрациклін, антигістамінні препарати, никотин.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність: застосування гепарину можливо тільки за строгими показаннями під контролем лікаря. Протипоказаннями є загроза викидня, пологи.

Годування груддю: можливе за показаннями, оскільки гепарин не проникає у грудне молоко у значних кількостях.

Побічні дії

• З боку системи гемостазу: кровотечі з ЖКТ, сечових шляхів, у місці ін'єкції, під час операцій, внутрішньомозкові крововиливи, тромбоцитопенія, що може призвести до некрозу шкіри, гангрени, інфаркту.
• З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, кропив’янка, бронхоспазм, анафілактичний шок.
• Місцеві реакції: біль, гіперемія, гематоми, ураження тканин у місці ін'єкції.
• Інше: алопеція, гіпоадреналінізм.

Протипоказання

• Кровотечі та захворювання, що супроводжуються порушеннями згортання крові
• Гострий внутрішньочерепний крововилив, аневризми мозкових судин
• Геморагічний інсульт, розслаюча аневризма аорти
• Антифосфоліпідний синдром, злоякісна гіпертензія
• Недавні операції на очах, мозку, печінці, статевих органах
• Менструація, вагітність і пологи
• Гіперчутливість до компонентів препарату

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно провести лабораторний контроль показників згортання крові (АЧТВ). Під час терапії слід регулярно контролювати рівень тромбоцитів і кровотечі. Не рекомендується застосовувати внутрішньом'язово через ризик гематом. Для розведення застосовують тільки фізіологічний розчин. При появі тяжкої тромбоцитопенії (зниження кількості тромбоцитів у 2 рази або до <100 000/мкл) – обов'язково припинити застосування гепарину.

Застосування при порушеннях функції нирок

Можливе застосування за показаннями, з урахуванням особливостей стану пацієнта та під контролем лікаря.

Застосування при порушеннях функцій печінки

Протипоказано при тяжких захворюваннях паренхіми печінки, цирозі з варикозним розширенням вен стравоходу, злоякісних новоутвореннях печінки.

Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю, особливо у віці старше 60 років, із урахуванням ризику кровотеч.

Застосування у дітей

Можливе за показаннями та під контролем лікаря з урахуванням віку та стану дитини.

Коди МКБ

Код	Захворювання
D59.3	Гемолітико-уремічний синдром
D65	Дисеміноване внутрішньосудинне згортання
I20.0	Нестабільна стенокардія
I21	Гострий інфаркт міокарда
I26	Легенкова емболія
I33.9	Гострий ендокардит неуточнений
I34.0	Мітральна (клапанна) недостатність
I48	Фібриляція та тріпотіння передсердь
I74	Емболія та тромбоз артерій
I80	Флебіт та тромбофлебіт
I82	Емболія та тромбоз інших вен
N00	Гострий нефритичний синдром
N03	Хронічний нефритичний синдром
N08.5	Гломерулярні ураження при системних захворюваннях
Z51.4	Підготовчі процедури для діагностики або лікування, не класифіковані в інших рубриках

Виробник

Московський ендокринологічний завод, Росія.

Перед застосуванням препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Протипоказання та особливості застосування визначаються індивідуально.