Інструкція з медичного застосування препарату Хімотрипсин

Загальна інформація

Хімотрипсин – це протеолітичний фермент, отриманий з підшлункової залози великого рогатого скота, який має широкий спектр застосування у медичній практиці завдяки своїй здатності гідролізувати білки та пептиди. Препарат випускається у формі ліофілізату для приготування розчину для ін’єкцій, місцевого та зовнішнього застосування.

Форма випуску

Ліофілізат для приготування розчину для ін’єкцій, а також для місцевого і зовнішнього застосування. Виглядає у вигляді порошку, комочків, пластинок або блискучих чешуек білого кольору. В кожній флаконі міститься 10 мг активного компонента – хімотрипсину. Продається у скляних флаконах по 5 мл, у пачках картонних.

Коди АТХ

Код АТХ	Групова приналежність
D03BA	Протеолітичні ферменти

Клініко-фармакологічна група

Препарат з протеолітичною активністю, відноситься до групи протеолітичних засобів.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у темному місці, уникати впливу світла та вологи.

Термін придатності

Три роки. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності.

Фармакологічна дія

Хімотрипсин гідролізує білки і пептиди з утворенням низькомолекулярних пептидів, розриває зв’язки, утворені залишками ароматичних амінокислот (тирозин, триптофан, фенілаланін, метіонін). В медицинській практиці використовується для розщеплення некротизованих тканин і фібринозних утворень, розжиження в’язких секретів, екссудатів і згустків крові. При внутрішньом’язовому введенні проявляє протизапальну дію. Безпека забезпечується тим, що фермент неактивний щодо здорових тканин.

Показання

• нагноєнні захворювання органів дихання: бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцес легень, ателектаз, ексудативний плеврит, емпієма плеври, бронхіт;
• опіки, пролежні, гнійні рани;
• тромбофлебіт;
• пародонтоз (воспалительно-дистрофічні форми);
• в офтальмології: обширні тромбози центральної вени сітківки, гостра непрохідність центральної артерії сітківки, помутніння стекловидного тіла травматичного та запального походження, екстракція катаракти.
• в отоларингології: гнійний синусит, підострий ларинготрахеїт, після трахеостомії для полегшення видалення густого ексудату, гострі і хронічні гнійні середні отити та евстахіїти з в’язким ексудатом.

Спосіб застосування, курс і доза

Перед застосуванням розчин готують безпосередньо перед ін’єкцією, розчиняючи 5 мг препарату у 1-2 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 0,5-2% розчину прокаїну. Курс лікування становить від 6 до 15 ін’єкцій.

Для внутрішньом’язових ін’єкцій

Препарат застосовують в дозі 5-10 мг на добу протягом 10-12 днів. За потреби курс повторюється через 7-10 днів з урахуванням стану пацієнта.

При опіках та пролежнях

Хімотрипсин у дозі 20 мг розчиняють у 20 мл 0,25% прокаїну і кількома уколами вводять під струп. На гнійні ранові поверхні накладають стерильні салфетки, змочені розчином 25-50 мг препарату у 10-50 мл 0,25% прокаїну на 8 годин. Місцеве лікування доповнюють ін’єкціями.

При гнійних ранах

Ін’єкції у поєднанні з місцевим застосуванням тампонів, змочених у 5% розчині Хімотрипсину.

При тромбофлебітах

Препарат вводиться внутрішньом’язово по 5-10 мг щоденно протягом 7-10 днів.

При екстракції катаракти

Вводять у задню камеру ока в розведенні 1:5000 з подальшим промиванням передньої камери 0,9% розчином натрію хлориду через 4 хвилини.

При синуситах

Вводять у відповідну порожнину у кількості 5-10 мг у 3-5 мл 0,9% розчину натрію хлориду після пункції та промивання.

При отитах

Закапують у вухо по 0,5-1 мл 0,1% розчину у 0,9% розчині натрію хлориду.

Мікрохірургічні втручання на вусі

Для пом’якшення фібринозних утворень вводять у порожнину 0,1% розчин у середньому вухі під час операції.

Передозування

Дані про випадки передозування відсутні. Рекомендується дотримуватись рекомендованих доз і режиму застосування.

Лікування взаємодії з іншими препаратами

На даний час не описано значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Даних щодо безпечності застосування препарату у період вагітності та лактації немає. Перед застосуванням необхідна консультація лікаря.

Побічні дії

• алергічні реакції: свербіж, висип, набряк;
• підвищення температури тіла до субфебрильних значень;
• тахікардія;
• при інгаляційному застосуванні: подразнення слизових оболонок, охриплість голосу;
• при місцевому застосуванні: почервоніння, болючість у місці уколу, набряк кон’юнктиви.

Протипоказання

• гіперчутливість до компонентів препарату;
• злоякісні новоутворення;
• відкритий туберкульоз легень;
• хронічна серцева недостатність II-III ступеня;
• дистрофія і цироз печінки;
• вірусний гепатит;
• панкреатит;
• геморагічний діатез;
• емфізема легень з дихальною недостатністю.

Особливі вказівки

Застосовувати з обережністю у випадках туберкульозу плеври (може сприяти розвитку бронхоплевральної фістули), а також при інших станах, що супроводжуються кровотечею.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказано при цирозі, дистрофії та вірусних гепатитах.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Межі застосування за МКХ

• H34 – оклюзії судин сітківки;
• J01 – гострий синусит;
• J04 – гострий ларинготрахеїт;
• J15 – бактеріальна пневмонія;
• J20 – гострий бронхіт;
• J32 – хронічний синусит;
• J37 – хронічний ларингіт і ларинготрахеїт;
• J42 – хронічний бронхіт;
• J47 – бронхоектатична хвороба;
• J86 – піоторакс (емпієма плеври);
• J90 – плевральний випіт;
• K05 – гінгівіт і захворювання пародонта;
• L89 – декубітальні виразки;
• T30 – термічні та хімічні опіки;
• T79.3 – післятравматична ранева інфекція;
• Z93.0 – наявність трахеостоми.

Додаткові показання

Препарат застосовується для лікування нагноєних захворювань органів дихання, опіків, пролежнів, гнійних ран, тромбофлебіту, пародонтозу, а також у хірургії для розм’якшення фібринозних утворень, для розчинення згустків крові, при тромбозах та інших патологічних станах.