Інструкція з застосування препарату Холоксан

Загальна інформація

Препарат Холоксан (англійська назва: Holoxan) є високоефективним протипухлинним засобом, що застосовується у хіміотерапії онкологічних захворювань. Це порошок для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій, який має кристалічну білу структуру. Випускається у флаконах по 1 г, 2 г або 500 мг, що дозволяє лікарю підбирати оптимальні дози залежно від клінічної ситуації.

Класифікація та фармакологічні характеристики

Умови зберігання та термін придатності

• Зберігати при температурі не вище 25°C у недоступних для дітей місцях.
• Термін придатності — 5 років від дати виготовлення.
• Приготований розчин слід використовувати протягом 24 годин за умов зберігання при температурі не вище 8°C.

Фармакологічна дія

Іфосфамід — це алкилируюче цитостатичний засіб із групи азотистого іприта, похідне оксазафосфоринов. Механізм його дії полягає у алкилировании нуклеофільних центрів ДНК, що порушує синтез ДНК та блокують митотичне ділення пухлинних клітин. Повреждення ДНК найбільш часто відбувається у фазах G1 та G2 клітинного циклу, що забезпечує ефективність препарату у боротьбі з онкологічними процесами.

Показання до застосування

• Герминогенні пухлини
• Рак яєчників
• Злоякісні пухлини яєчка
• Рак легень
• Рак молочної залози
• Рак підшлункової залози
• Рак ендометрія
• Рак шийки матки
• Злоякісні лімфоми
• М'якотканні саркоми
• Остеогенні саркоми
• Опухоль Вільмса
• Саркома Юінга

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат вводять внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин або у вигляді 24-годинної інфузії. Концентрація розчину не повинна перевищувати 4%. Залежно від клінічної ситуації застосовують:

• 1,2–2,4 г/л/добу протягом 3–5 днів або через день до досягнення сумарної дози 10–12 г/м². Курси повторюють кожні 3 тижні;
• 3–5 г/м² один раз через 2 тижні;
• 5–8 г/м² у вигляді 24-годинної інфузії один раз кожні 3–4 тижні або по 3,2 г/м²/добу у вигляді 5-денної безперервної інфузії з інтервалом 3–4 тижні.

Для зменшення ризику геморагічного циститу, разом з іфосфамідом застосовують месна (мезна) у дозі 60% від дози іфосфаміду. Приготовлення розчину для інфузії: порошок розчиняють у воді для ін'єкцій до концентрації 40 мг/мл. Для внутрішньовенного введення розчин розводять у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду, рінгера або 5% розчину глюкози. Для 24-годинної інфузії — у 3 л розчину. Іфосфамід і месна можна змішувати у одному розчині.

Передозування

Симптоми: посилення побічних ефектів, особливо пригнічення кровотворної системи, нудота, блювання, порушення функції печінки та нирок. Лікування — симптоматичне, з обов'язковим застосуванням месни.

Лікарські взаємодії

• Можливе посилення побічних ефектів при сполученні з препаратами, що викликають мієлотоксичність, нейротоксичність або нефротоксичність.
• Індукція мікросомальних ферментів печінки збільшує утворення алкилируючих метаболітів.
• Можливе посилення гіпоглікемічної дії при сполученні з противодиабетичними засобами.
• Аллопуринол підвищує мієлосупресивний ефект.
• Месна зменшує нефротоксичність.
• Знижує реакцію шкіри на облучення.
• Сполучення з варфарином може спричинити зниження згортання крові та кровотечі.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності та у період лактації через високий ризик тератогенних та інших побічних ефектів.

Побічні дії

Можуть виникнути ураження кровотворної системи — лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, які зазвичай проявляються через 7–14 днів та відновлюються через 21 день після завершення курсу. Також можливі:

• Токсичність для шлунково-кишкового тракту — нудота, блювання, стоматит.
• Порушення функції печінки — підвищення ферментів, рівня білірубіну.
• Місцеві реакції — болі, почервоніння у місці введення.
• Гематурія, дизурія, симптоми запалення сечового міхура, порушення функції нирок.
• Центральна нервова система — дезорієнтація, галюцинації, енцефалопатія, судоми.
• Зміни у репродуктивній системі — азооспермія, аменорея.
• Шкіра — алопеція, фоточутливість.

Протипоказання

• Виражене пригнічення кровотворної системи.
• Гостре або хронічне порушення функції нирок.
• Обструкція сечовивідних шляхів, цистит.
• Вагітність та лактація.
• Підвищена чутливість до іфосфаміду.

З обережністю застосовують при гіпопротеїнемії, порушеннях електролітного балансу, у літньому віці, при цукровому діабеті, хронічній печінковій недостатності, метастазах у мозок, вірусних інфекціях, герпесних ураженнях.

Особливі вказівки

• Перед початком лікування необхідно провести санацію хронічних інфекцій та скоригувати електролітний баланс.
• Регулярно контролювати кров, функцію печінки і нирок, аналізувати сечу на наявність крові.
• Під час терапії слід застосовувати надійні засоби контрацепції.
• При появі симптомів запалення сечового міхура — припинити терапію.
• Можливе пригнічення імунної відповіді, тому вакцинація має бути обережною.

Вплив на здатність керувати транспортом і механізмами

Під час лікування можливі нудота, блювання, порушення свідомості, що може ускладнити керування транспортом чи роботу з механізмами. Не рекомендується виконувати такі дії під час терапії.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок та печінки

При тяжкому порушенні функції нирок або обструкції сечовивідних шляхів препарат застосовувати за особливими рекомендаціями, з контролем функціонального стану. Враховують можливе посилення токсичних ефектів, необхідність зниження дози.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у літніх пацієнтів

З обережністю через підвищений ризик побічних ефектів, особливо у пацієнтів з порушеннями функцій органів.