Загальна інформація про препарат Иксел

Препарат Иксел (англійська назва: Ixel®) є сучасним антидепресантом широкого спектра дії, що належить до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення моноамінів. Його застосування сприяє ефективному лікуванню депресивних розладів, покращенню настрою та зниженню симптомів тривожності.

Форма випуску

Препарат представлений у вигляді твердых желатинових капсул:

• 25 мг: по 28 або 56 капсул у пачці
• 50 мг: по 28 або 56 капсул у пачці

Капсули мають оранжево-рожевий колір із відтиском "IXEL" чорним кольором на ковпачку та оранжево-коричневий із відтиском "50" на корпусі. Вміст капсул — порошок від білого до майже білого кольору, допускається присутність конгломератів (комочків), які при натисканні легко перетворюються у порошок.

Діюча речовина

Містить милнаципран гидрохлорид у дозі 50 мг на капсулу.

Фармакотерапевтична група

Препарат належить до групи антидепресантів, зокрема — селективних інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну (ATХ код: N06AX17).

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності

3 роки від дати виготовлення. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Фармакологічна дія

Иксел є антидепресантом широкого спектра дії. Основна його функція — селективне інгібування зворотного захоплення моноамінів: норадреналіну та серотоніну. Це сприяє підвищенню їх рівнів у нервовій системі, що позитивно впливає на настрій та зменшує тривожність.

Милнаципран не має зв'язку з м-холінорецепторами, α1-адренорецепторами, гистаміновими Н1-рецепторами, D1- і D2-дофаміновими рецепторами, а також не впливає на бензодіазепінові й опіоїдні рецептори. Не викликає седативного ефекту, покращує якість сну та не порушує когнітивні функції. Практично не впливає на серцево-судинну систему, що особливо важливо для літніх пацієнтів, які приймають кардіотропні препарати.

Показання до застосування

• Депресивний епізод у дорослих пацієнтів старше 18 років

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймати всередину, під час або після їжі. Рекомендована середня добова доза — 100 мг, розділена на два прийоми по 50 мг (вранці та ввечері).

Для пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідна корекція дози відповідно до ступеня порушення. Нижче наведено схему підбору дози:

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Добова доза	Режим прийому
≥ 60	50 мг х 2 рази	по 50 мг вранці і ввечері
30–60	25 мг х 2 рази	по 25 мг вранці і ввечері
10–30	25 мг х 2 рази	по 25 мг вранці і ввечері

Ефект від застосування милнаципрану проявляється через 1–3 тижні регулярного прийому. Лікування слід продовжувати протягом кількох місяців (зазвичай 6 місяців) для запобігання рецидиву. При необхідності препарат слід скасовувати поступово, щоб уникнути синдрому відміни.

Передозування

Симптоми: нудота, блювота, підвищене потовиділення, запор, при великих дозах — порушення дихання, тахікардія, сонливість, порушення свідомості, судоми. Лікування — промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає. Необхідно моніторинг стану пацієнта не менше 24 годин.

Лікарські взаємодії

Милнаципран не впливає на системи мікросомального окислення печінки (CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4/5), тому не взаємодіє з інгібіторами або індукторами цих систем. Не рекомендується сумісне застосування з:

• Неселективними та селективними інгібіторами МАО (включно з моклобемідом, толоксатоном)
• Агоністами серотонінових 5-HT1D-рецепторів (наприклад, суматриптаном)
• Дигоксином та іншими препаратами, що впливають на серцево-судинну систему
• Препаратами, що викликають гіпонатріємію або кровоточивість

При одночасному застосуванні з цими препаратами можливий розвиток серотонінового синдрому, гіпертензії або інших небажаних реакцій. Перед початком лікування слід враховувати період між скасуванням МАО-інгібіторів і початком застосування милнаципрану (не менше 2 тижнів).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Оскільки відсутні достовірні дані щодо безпеки застосування милнаципрану у вагітних, препарат не рекомендується використовувати під час вагітності. Милнаципран проникає у грудне молоко, тому застосування в період лактації протипоказане.

Побічні реакції

Побічні ефекти класифіковані за системно-органними класами та частотою виникнення:

• З боку нервової системи: дуже часто — головний біль; часто — мігрень, тремор, запаморочення; нечасто — порушення пам’яті, судоми.
• З боку серцево-судинної системи: часто — тахікардія, підвищення АТ; нечасто — порушення ритму, стенокардія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — нудота; часто — запор, діарея, блювота.
• З боку шкіри: часті — свербіж, висипи, підвищене потовиділення; нечасто — кропив’янка.
• З боку інших систем: можливі реакції алергії, порушення статевої функції, порушення сну.

Протипоказання

• Гіперчутливість до милнаципрану або інших компонентів препарату
• Одночасне застосування з інгібіторами МАО та агоністами серотонінових 5-HT1D-рецепторів
• Період вагітності та годування груддю
• Діти і підлітки до 18 років
• Тяжкі порушення функцій печінки та нирок без відповідної корекції дози
• Порушення серцево-судинної системи, особливо — нестабільна стенокардія, гіпертензія

Особливі вказівки

При застосуванні разом із препаратами, що впливають на серотонінову систему, можливий розвиток серотонінового синдрому — потенційно небезпечного для життя стану. Тому слід дотримуватися періоду між скасуванням МАО-інгібіторів та початком терапії милнаципраном (не менше 2 тижнів).

У пацієнтів з гіперплазією предстательной залози, епілепсією, артеріальною гіпертензією або захворюваннями серця потрібно з обережністю застосовувати препарат та контролювати стан.

У літніх пацієнтів терапію слід починати з мінімальних доз та під контролем лікаря.

Для пацієнтів з порушеннями функцій печінки або нирок необхідна корекція дози відповідно до стану.