Кларитромицин-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 250 мг 14 шт.

Форма выпуска | таблетки |
Дозировка | 250 мг |
В упаковке | 14 шт. |
Код товара | 8713369 |
Категория | Антибиотики |
Форма отпуска | по рецепту |
Бренд | Pliva [Плива] |
Страна | Республика Хорватия |
Ціна: 524 грн
Інструкція з медичного застосування препарату Кларитроміцин-Тева
Опис препарату
Кларитроміцин-Тева — це таблетований лікарський засіб, що містить активну речовину кларитроміцин. Це полусинтетичний макролідовий антибіотик, який широко застосовується для лікування різних інфекційних захворювань, зумовлених чутливими до нього мікроорганізмами. Таблетки мають білосніжний колір, продолговату форму та покриття плівковою оболонкою.
Форма випуску та склад
Форма випуску | таблетки, покриті плівковою оболонкою, 250 мг |
---|---|
Кількість у пачці | 10 або 14 таблеток |
Вспомогальні речовини | повидон - 10 мг, мікрокристалічна целюлоза - 162 мг, натрія кроскармелоза - 20 мг, кремній діоксид колоїдний - 3 мг, магнію стеарат - 5 мг |
Оболонка | Опадрай II, містить гипромелозу, лактозу моногідрат, діоксид титану, макрогол 4000, натрія цитрат дигідрат |
Клініко-фармакологічні групи
- АТХ код: J01FA09
- Група: Антибіотики групи макролідів
- Діюча речовина: кларитроміцин
- Фармакотерапевтична група: Антибіотик, макролід
Фармакологічна дія
Кларитроміцин — це полусинтетичний антибіотик групи макролідів, який пригнічує синтез білка в мікробній клітині, зв’язуючись з 50S рибосомальною підставкою бактерій. Препарат здебільшого має бактеріостатичну дію, але в високих концентраціях — бактерицидну. Активний щодо широкого спектру мікроорганізмів, зокрема:
- Грамположних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Listeria monocytogenes
- Грамотрицних аеробних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophila, Helicobacter pylori
- Внутріклеточних мікроорганізмів: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae (TWAR), Mycobacterium leprae, M. kansasii, M. chelonae, M. fortuitum, M. avium complex (MAC)
Препарат активний щодо більшості штамів зазначених мікроорганізмів у лабораторних умовах, включаючи штами, резистентні до інших антибіотиків.
Показання для застосування
- Інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: тонзиліт, фарингіт, отит середнього вуха, синусит
- Інфекції нижніх дихальних шляхів: бронхіт, обструктивний бронхіт, бактеріальна та атипова пневмонія
- Одоногенні інфекції
- Інфекції шкіри та м’яких тканин
- Мікобактеріальні інфекції (M. avium complex, M. kansasii, M. leprae) та їх профілактика у пацієнтів з ВІЛ/СНІД
- Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (у складі комбінованої терапії)
Спосіб застосування, курс та дози
Загальна доза та тривалість лікування визначаються індивідуально лікарем залежно від тяжкості захворювання та особливостей пацієнта.
Дорослі та підлітки старше 12 років
- Разова доза: 250 мг — 1 г
- Частота прийому: 2 рази на добу
Діти віком до 12 років
- Доза становить 7,5-15 мг/кг на добу, розподілена на 2 прийоми
- Для дітей використовують спеціальні лікарські форми, призначені для вікової групи
При порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень креатиніну понад 3,3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або збільшити інтервал між прийомами.
Максимальні добові дози
- Для дорослих — 2 г
- Для дітей — 1 г
Лікарські взаємодії
Кларитроміцин інгібує активність ізоферменту CYP3A4, що може впливати на метаболізм інших препаратів. Це призводить до потенційних взаємодій:
- З статинами (ловастатин, симвастатин): підвищення їх концентрації у крові, ризик міопатії та рабдомиолізу; застосування одночасно — протипоказане або з обережністю під контролем лікаря.
- З варфарином: можливе посилення антикоагулянтної дії та підвищення ризику кровотеч.
- З циметидином, інгібіторами CYP3A4: можливо підвищення концентрації кларитроміцину.
- З препаратами, що метаболізуються CYP3A4 (рифампіцин, фенитоїн, карбамазепін): зниження концентрації кларитроміцину, зменшення його ефективності.
- З цилозпорином, циклоспорином: підвищення концентрації цих препаратів у крові — контроль рівня необхідний.
- З бензодіазепінами (мидазолам, алпразолам): можливе збільшення їх концентрації та посилення седативного ефекту.
- З гіпоглікемічними засобами (сульфонилмочевиною, інсуліном): можливе посилення гіпоглікемії.
Особливі застереження
- Не рекомендується застосовувати в перший триместр вагітності.
- При застосуванні у II та III триместрах — тільки за життєвими показаннями, з урахуванням можливого ризику для плода.
- Під час лікування слід контролювати функцію печінки та нирок, а також серцевий ритм (особливо при застосуванні препаратів, що впливають на QT-інтервал).
- З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, а також у літніх пацієнтів.
Побічні дії
Можливі побічні реакції, зумовлені впливом препарату на різні системи організму:
- З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, диспепсія, біль у животі, стоматит, глоссит, печія, метеоризм, підвищення рівня печінкових ферментів, холестаз, гепатит.
- З боку нервової системи: головний біль, слабкість, запаморочення, сонливість, порушення смаку.
- З боку шкіри та алергічні реакції: висип, свербіж, кропив’янка, анафілаксія в рідкісних випадках.
- Інші: порушення кровотворення, підвищена чутливість до світла.
Протипоказання
- Індивідуальна підвищена чутливість до кларитроміцину або інших макролідів.
- Вагітність у I триместрі.
- Підвищена ризикована аритмія або наявність тривалого QT-інтервалу.
- Значні порушення функції печінки або нирок.
- Одночасне застосування з препаратами, що протипоказані разом із кларитроміцином.
Особливі вказівки
- Під час терапії слід контролювати функцію печінки, нирок та серцевий ритм.
- При виникненні побічних реакцій необхідно звернутися до лікаря для корекції лікування або заміни препарату.
- Не застосовувати без призначення лікаря.
Застосування у вагітних та годуючих жінок
Застосування в I триместрі вагітності категорично протипоказане. У II та III триместрах — тільки за життєвими показаннями, враховуючи потенційний ризик для плода. Під час терапії рекомендується припинити грудне вигодовування через можливу передачу активної речовини у грудне молоко.