Загальна інформація

Кларитроміцин — це полусинтетичний антибиотик групи макролідів, що володіє широким спектром антимікробної активності. Володіє бактеріостатичним і бактерицидним ефектами, пригнічує синтез білків у мікробних клітинах, діючи на 50S рибосомальну субодиницю бактерій.

Відноситься до фармако-терапевтичної групи антибіотиків макролідів. Застосовується для лікування різних інфекційних захворювань у дорослих і дітей.

Форми випуску та склад

Форми випуску

• Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг

Склад

Кларитроміцин у кожній таблетці містить 500 мг активної речовини. Вспомогательні компоненти включають:

• Повидон — 20 мг
• Мікрокристалічна целюлоза — 324 мг
• Натрію кроскармелоза — 40 мг
• Колоїдний діоксид кремнію — 6 мг
• Магнія стеарат — 10 мг

• Опадрай II (гіпромелоза, лактозу моногідрат, титан диоксид, макрогол 4000, натрію цитрат дигідрат)

Фармакологічна дія

Кларитроміцин — це активний інгібітор білкового синтезу бактерій, що проявляє бактеріостатичну і бактерицидну активність. Взаємодіє з 50S рибосомальною субодиницею бактерій, пригнічуючи синтез білків.

Основна активність спостерігається щодо:

• Грамположних аеробних мікроорганізмів — *Staphylococcus aureus*, *Streptococcus pyogenes*, *Streptococcus pneumoniae*, *Listeria monocytogenes*
• Грамотрицних аеробів — *Haemophilus influenzae*, *Moraxella (Branhamella) catarrhalis*, *Neisseria gonorrhoeae*, *Legionella pneumophila*, *Helicobacter pylori*
• Преимущественно внутрішньоклітинних — *Mycoplasma pneumoniae*, *Chlamydia pneumoniae*, *Mycobacterium leprae*, інші

Показання до застосування

• Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: тонзиліти, фарингіти, середній отит, синусити
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: бронхіт, внебольнична пневмонія, обострення хронічного бронхіту
• Одонтогенні інфекції
• Інфекції шкіри і м’яких тканин
• Мікобактеріальні інфекції: *Mycobacterium avium* complex, *Mycobacterium kansasii*, *Mycobacterium leprae*; профілактика у ВІЛ-інфікованих
• Ерадикація *Helicobacter pylori* при виразковій хворобі

Спосіб застосування, курс і дозування

Індивідуальний підхід. Для дорослих і дітей старше 12 років рекомендована разова доза становить від 250 до 1000 мг, двічі на добу. Максимальна добова доза — 2 г.

Для дітей віком до 12 років застосовують у відповідних лікарських формах — сироп або розчини, з дозуванням від 7.5 до 15 мг/кг/добу, розділених на 2 прийоми.

Тривалість курсу залежить від клінічної ситуації та відповіді пацієнта. При порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень креатиніну >3,3 мг/дл) дозу зменшують у 2 рази або збільшують інтервал між прийомами. Максимальна добова доза для дорослих — 2 г, для дітей — 1 г.

Лекарствені взаємодії

Кларитроміцин інгібує активність цитохромної системи CYP3A4, що може призводити до збільшення концентрації у плазмі інших препаратів, метаболізмі яких залежить від цього ферменту.

Основні взаємодії:

• З статинами — підвищення ризику міопатії і рабдомиолізу, особливо при застосуванні з ловастатином або симвастатином. Рекомендується застосовувати статины, які не метаболізуються CYP3A4, наприклад, флувастатин.
• З препаратами, що індукують CYP3A4 (рифампіцин, фенитоїн, карбамазепін) — зменшення концентрації кларитроміцину і зниження терапевтичної ефективності.
• З циметидином і омепразолом — підвищення концентрації кларитроміцину.
• З мидазоламом і іншими бензодіазепінами — можливе збільшення їх концентрації в плазмі і пригнічення ЦНС.
• З варфарином — потенційне підвищення антикоагулянтної дії і ризик кровотеч.
• З дигоксином — можливе підвищення рівня дигоксину в крові.
• З терфенадином і цизапридом — збільшення ризику аритмій, у тому числі тахікардії типу "пируэт".

Застосування під час вагітності і годування груддю

Протипоказано у I триместрі вагітності. У II і III триместрах застосовують за життєвими показаннями, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

При необхідності застосування під час лактації рекомендується припинити годування груддю, оскільки кларитроміцин проникає у грудне молоко.

Побічні дії

З боку травної системи: часто — диспепсія, нудота, блювання, біль у животі; нечасто — гастрит, эзофагіт, сухість у роті, запори, метеоризм.

З боку печінки: підвищення активності печінкових ензимів, холестаз, гепатит у рідкісних випадках.

Інші можливі побічні реакції: алергічні реакції, висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, порушення з боку нервової системи — головний біль, запаморочення, сонливість.

Протипоказання

• Гіперчутливість до кларитроміцину або інших макролідів
• Порушення функції печінки та/або з печінковою недостатністю
• Під час вагітності у I триместрі
• Годування груддю
• Одночасне застосування з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT або ризик аритмій
• Дитячий вік до 3 років (залежно від форми)

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно виключити можливі алергічні реакції. Під час терапії слід контролювати функцію печінки і серцевий ритм.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно коригувати дозу. При появі симптомів гепатотоксичності — припинити застосування.

Не рекомендується застосовувати у поєднанні з препаратами, що викликають подовження QT-інтервалу.