Інструкція з медичного застосування препарату Лотонел®

Загальна інформація

Лотонел® — це лікарський препарат, що належить до групи діуретиків, з активною речовиною торасемід. Використовується для лікування відечного синдрому різного генезу та артеріальної гіпертензії. Таблетки мають білосніжний або майже білий колір, круглу форму, з фаскою та рискою для полегшення дозування.

Форма випуску та склад

Форма випуску	Кількість таблеток у упаковці	Діючий засіб
Таблетки 5 мг	30 або 60 шт.	Торасемід 5 мг
Таблетки 10 мг	30 або 60 шт.	Торасемід 10 мг

Допоміжні речовини включають лактозу моногідрат, кукурудзяний крахмал, натрію карбоксиметилкрахмал, кремнію диоксид колоїдний, магнію стеарат. Всього у упаковці міститься відповідна кількість таблеток у контурних ячейкових упаковках та картонних коробках.

Фармакологічні властивості

Торасемід — це «петлевий» діуретик, який інгібує реабсорбцію іонів натрію, хлору та калію у товстому сегменті петлі Генле. Це сприяє зниженню осмотичного тиску внутрі клітин та зменшенню реабсорбції води, що забезпечує виражений діуретичний ефект. Препарат також блокують альдостеронові рецептори, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда. Діуретичний ефект розвивається через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2-3 години та зберігається до 18 годин, що сприяє комфортності терапії та зменшенню частоти ночевих сечовипускань.

Лотонел® знижує артеріальний тиск у положенні лежачи та стоячи, що робить його ефективним для тривалої терапії гіпертензії та відечного синдрому різної етіології, включаючи хронічну серцеву недостатність, захворювання печінки, легень та нирок.

Показання до застосування

• відечний синдром різної етіології, включаючи хронічну серцеву недостатність, захворювання печінки, легень, нирок;
• артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, дози та курси лікування

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, в один і той самий час незалежно від прийому їжі. Таблетки слід запивати достатньою кількістю води, не розжовуючи.

Для лікування відечного синдрому:

• при серцевій недостатності початкова доза становить 10-20 мг один раз на добу; за потреби її можна збільшити удвічі.
• при захворюваннях нирок — початкова доза 20 мг; за потреби — удвічі більша.
• при захворюваннях печінки — початкова доза 5-10 мг; за потреби — удвічі більша.

Максимальна разова доза не повинна перевищувати 40 мг. Тривалість лікування залежить від стану пацієнта та тривалості зменшення набряків.

Для лікування артеріальної гіпертензії:

• початкова доза становить 2,5 мг (половина таблетки 5 мг) один раз на добу; за відсутності ефекту через 4 тижні дозу збільшують до 5 мг.
• при недостатній відповіді — до 10 мг; якщо і це не дає ефекту, додають інший гіпотензивний препарат.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Передозування

При передозуванні можливе посилення діуретичного ефекту, що спричиняє зниження об’єму циркулюючої крові, гіпонатріємію, гіпокаліємію, гіпермагніємію, зниження артеріального тиску, запаморочення, колапс. Лікування — симптоматичне, включає припинення застосування препарату, відновлення об’єму циркулюючої крові шляхом внутрішніх інфузій та корекцію електролітного балансу під контролем лабораторних показників.

Лікарські взаємодії

Торасемід підсилює дію інших гіпотензивних засобів, збільшує ризик гіпокаліємії при сполученні з калійзберігаючими препаратами, амфотерицином В, глюкокортикоїдами. Знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, підвищує токсичність сечогінних. Важливо контролювати рівень електролітів при комбінуванні з іншими препаратами, особливо у пацієнтів з порушеннями функцій нирок.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Застосування торасеміду вагітним не рекомендується через можливий вплив на водно-електролітний баланс плода та ризик розвитку ускладнень у матері. У період лактації препарат також протипоказаний, оскільки невідомо, чи проникає він у грудне молоко. При необхідності лікування слід припинити годування груддю.

Побічні дії

Можливі побічні ефекти класифікуються за частотою:

• Дуже часто (≥10%): головний біль, запаморочення, сонливість, діарея, зміни з боку шкіри (запальні реакції, свербіж).
• Часто (≥1% - <10%): метеоризм, нудота, порушення зору, шум у вухах, зміни електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія).
• Нечасто (≥0.1% - <1%): судоми, аритмії, колапс, гематурія, підвищення активності печінкових ферментів, алергічні реакції.
• Рідко (<0.01%): агранулоцитоз, гемолітична анемія, фотосенсибілізація, підвищена втомлюваність, гіперурикемія.

Протипоказання

Лотонел® протипоказаний при:

• порушеннях функції нирок з анурією;
• гострому гломерулонефриті;
• загострених порушеннях водно-електролітного балансу (гіперкаліємія, гіпонатріємія);
• печеночних порушеннях, комах та прекомах;
• гиповолемії, дегідратації;
• глюкозидній інтоксикації;
• у вагітних та при годуванні груддю;
• деяких серцевих блокадах, стенозах та гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії;
• індивідуальній підвищеній чутливості до компонентів препарату.

Особливі застереження

Перед початком терапії необхідно провести оцінку функцій нирок та електролітного балансу. Регулярне контролювання рівнів натрію, калію, магнію, кислотно-лужного стану є обов’язковим. Пацієнтам з ризиком гіпонатріємії та гіпокаліємії рекомендується дієта з достатнім вмістом солі та застосування калійзберігаючих препаратів. Не рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів з важкою печінковою та нирковою недостатністю без відповідного моніторингу.

Особливості застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

Пацієнтам похилого віку слід особливо уважно контролювати рівень електролітів та функцію нирок. Безпека та ефективність у дітей не встановлені, тому застосовувати препарат у цій групі можливо лише за строгим медичним наглядом.