Інструкція з застосування препарату Метипред

Препарат Метипред — це синтетичний глюкокортикостероїд, який застосовується внутрішньо для лікування різноманітних системних та місцевих запальних, алергічних, імунодепресивних станів. Його основна дія полягає у протизапальній, імуносупресивній та антиалергічній активності.

Форма випуску та склад

• Таблетки: по 4 мг, у пластикових флаконах по 30 або 100 штук у пачках.
• Опис: таблетки круглої форми, від білого до майже білого кольору, зі скошеними краями, на одній стороні — риса або риска для розділення дози.
• Вспомогальні речовини: лактозамоногідрат — 70 мг, кукурудзяний крохмаль — 38 мг, желатин — 2 мг, магнію стеарат — 1 мг, тальк — 5 мг.

Код АТХ та групова приналежність

Код АТХ	H02AB04
Клініко-фармакологічна група	Глюкокортикостероїди для перорального застосування

Фармако-терапевтична група

Глюкокортикостероїд

Умови зберігання та термін придатності

• Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 15°C до 25°C.
• Термін придатності — 5 років. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Фармакологічна дія

Метипред — синтетичний ГКС із потужною протизапальною, імуносупресивною та антиалергічною активністю. Взаємодіє з цитоплазматичними рецепторами клітин, утворюючи комплекс, що регулює транскрипцію генів і стимулює синтез білків-ефекторів.

Основні механізми дії включають:

• Зниження продукції провоспалителів — простагландинів, лейкотриєнів, цитокінів.
• Зменшення проникності капілярів і стабілізацію мембран клітин — лізосомальних та органелл.
• Гальмування пролиферації лімфоцитів і зниження утворення антитіл.
• Участь у регуляції обміну речовин — білкового, ліпідного та вуглеводного.

Вплив на обмін білків сприяє зниженню глобулінів і підвищенню альбумінів у плазмі, а також активує катаболізм білків у м'язах. У ліпідному обміні — сприяє перерозподілу жиру, що може призводити до гіперхолестеринемії. У вуглеводному обміні — підвищує глюкозу в крові шляхом стимуляції глюконеогенезу та резистентності до інсуліну.

Протизапальний ефект забезпечується інгібіруванням синтезу простагландинів та цитокінів, стабілізацією клітинних мембран, що обмежує утворення медіаторів запалення та алергії.

Показання до застосування

• Ревматичні захворювання: системний червоний вовчак, склеродермія, ревматоїдний артрит, поліартрит, остеоартрит, бурсити, тендовагініти, синовіти.
• Запальні та алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічні реакції, кропив'янка, риніт, отек Квінке, дерматити (псоріаз, екзема, атопічний дерматит).
• Захворювання очей: важкі форми увеїту, кон'юнктивіт, симпатична офтальмія.
• Гіпо- і надфункції надниркових залоз, у тому числі після їх видалення або при хронічній недостатності.
• Інфекційні процеси, що супроводжуються запаленням: туберкульоз, пневмонії, саркоїдоз.
• Захворювання крові: аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура, лімфоми, лейкози.
• Інші показання: синдром відміни при трансплантації органів, хронічна обструктивна хвороба легень, острий альвеоліт.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Гострі інфекційні захворювання, що потребують специфічного лікування.
• Гостра виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
• Гіпертонічна хвороба 3 ступеня, серцева недостатність.
• Гіперкаліємія, остеопороз, вагітність та період годування груддю — за рекомендацією лікаря.
• Підлітковий вік (для тривалого застосування без консультації спеціаліста).

Спосіб застосування та дозування

Препарат застосовують внутрішньо під час їди або одразу після неї, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дозування визначає лікар індивідуально залежно від виду захворювання, його тяжкості та відповіді організму на терапію.

Початкова доза: від 4 мг до 48 мг на добу, розподілена на 1-4 прийоми. При важких станах, наприклад, при ураженнях мозку або трансплантації, дози можуть бути значно вищими.

Тривалість лікування: визначається клінічною ситуацією. Довготривала терапія потребує поступового зменшення дози, щоб уникнути розвитку недостатності надниркових залоз.

Для дітей дози підбираються індивідуально, враховуючи вагу або площу поверхні тіла. Зазвичай застосовують 0,42-1,67 мг/кг/добу у 1-3 прийоми.

Передозування

Остаточна інтоксикація малоймовірна. При хронічній передозуванні можливе пригнічення функції надниркових залоз. У таких випадках необхідно поступове зменшення дози під контролем лікаря. У разі однократного випадку — промивання шлунка, призначення активованого вугілля. Специфічних антидотів не існує. Метилпреднізолон виводиться при діалізі.

Лікарські взаємодії

Препарат метилпреднизолон метаболізується ферментами системи цитохрому Р450, головним чином CYP3A4. Взаємодії з іншими лікарськими засобами слід враховувати для уникнення зниження або підвищення їх концентрації та потенційних побічних ефектів.

• Інгібітори CYP3A4: кетоконазол, еритроміцин, інгібітори протеаз ВІЧ, грейпфрутовий сік — підвищують концентрацію метилпреднизолону в крові.
• Індуктори CYP3A4: рифампіцин, фенобарбітал — знижують його рівень, вимагаючи корекції дози.
• Антикоагулянти: можливі коливання ефекту — потребує контролю згортання крові.
• Диуретики, препарати калію: при спільному застосуванні можливий розвиток гіпокаліємії.

Загалом, при застосуванні метилпреднизолону з іншими лікарськими засобами необхідно враховувати можливі взаємодії та контролювати стан пацієнта.

Особливі вказівки

• Під час тривалого лікування — регулярний контроль функції печінки, нирок, стану кісткової тканини, рівня глюкози в крові.
• Не слід різко припиняти терапію — необхідне поступове зменшення дози, щоб уникнути кризу надниркових залоз.
• У пацієнтів з інфекціями — можливе пригнічення симптомів, тому лікування повинно супроводжуватися етіотропною терапією.
• Під час вагітності та годування груддю — застосовувати лише за життєвими показаннями та під контролем лікаря.

Протипоказання до застосування у дітей

Препарат застосовують у дитячому віці за строгою рекомендацією лікаря. Тривале застосування потребує контролю росту та розвитку дитини.

Умови реалізації

Препарат доступний за рецептом лікаря.